У Росії оголосили конкурс на краще використання Мавзолею

Організатори конкурсу вважають, що Леніна потрібно все-таки поховати

Як повідомляє Главком, союз архітекторів Росії оголосив Всеросійський конкурс на кращу концепцію ре-використання Мавзолею Володимира Леніна на Червоній площі.

Роботи приймаються до 19 жовтня. Конкурс організований в рамках фестивалю "Зодчество", який пройде в Москві з 11 по 13 листопада у виставковому комплексі "Гостинний двір".

 

У заключний день фестивалю організатори оголосять переможців. До участі в конкурсі запрошені дипломовані архітектори і авторські колективи, студенти, художники, дизайнери, а також всі громадяни Росії і країн СНД.

"Учасникам конкурсу пропонується розробити фор-ескіз проекту ре-використання Мавзолею В.І. Леніна на Червоній площі в Москві в якості музею, присвяченого його проектування та будівництва, а також організувати маршрут, що з'єднує будинок на вулиці Воздвиженка з мавзолеєм на Червоній площі", - йдеться на сайті організатора.

Також в заяві уточнюється, що інші ідеї ре-використання Мавзолею "не тільки допускаються, але і вітаються".

Мета заходу - "створити банк ідей". СА уточнив, що "ніякого політичного замовлення на проведення конкурсу немає". У положенні конкурсу затверджується, що знаходження Леніна в мавзолеї, "в самому серці країни, що усвідомила історичні помилки минулого", суперечить сучасним уявленням про фіксацію "вічної пам'яті" і є порушенням російської православної традиції, а також волі вождя.

Переможці конкурсу отримають Дипломи Союзу архітекторів Росії і стануть героями спеціального випуску YouTube-каналу ОpenArch, уточнюється на сайті.

Його організатори ставлять під питання функціональне призначення Мавзолею зберігати у вічності тіло вождя Жовтневої революції, і вважають, що Леніна потрібно все-таки поховати. Як аргумент російські архітектори наводять свідчення волевиявлення Леніна бути кремованим, описані в спогадах В.Д. Бонч-Бруєвича. Також є докази, описані в спогадах Н.К. Крупської, що вождь соцреволюції хотів бути похованим на Волковському кладовищі.

На думку більшості істориків, рішення муміфікувати тіло Леніна для його збереження у вічності в Мавзолеї на Червоній площі належить Йосипу Сталіну, культ особистості якого був розвінчаний відразу після його смерті ще в середині минулого століття.

"Цілком очевидно, що в майбутньому тіло В.І. Леніна буде віддане землі, відповідно до його побажання і російської православної традиції", - зазначають члени Спілки архітекторів Росії.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".