У Росії оголосили конкурс на краще використання Мавзолею

Організатори конкурсу вважають, що Леніна потрібно все-таки поховати

Як повідомляє Главком, союз архітекторів Росії оголосив Всеросійський конкурс на кращу концепцію ре-використання Мавзолею Володимира Леніна на Червоній площі.

Роботи приймаються до 19 жовтня. Конкурс організований в рамках фестивалю "Зодчество", який пройде в Москві з 11 по 13 листопада у виставковому комплексі "Гостинний двір".

 

У заключний день фестивалю організатори оголосять переможців. До участі в конкурсі запрошені дипломовані архітектори і авторські колективи, студенти, художники, дизайнери, а також всі громадяни Росії і країн СНД.

"Учасникам конкурсу пропонується розробити фор-ескіз проекту ре-використання Мавзолею В.І. Леніна на Червоній площі в Москві в якості музею, присвяченого його проектування та будівництва, а також організувати маршрут, що з'єднує будинок на вулиці Воздвиженка з мавзолеєм на Червоній площі", - йдеться на сайті організатора.

Також в заяві уточнюється, що інші ідеї ре-використання Мавзолею "не тільки допускаються, але і вітаються".

Мета заходу - "створити банк ідей". СА уточнив, що "ніякого політичного замовлення на проведення конкурсу немає". У положенні конкурсу затверджується, що знаходження Леніна в мавзолеї, "в самому серці країни, що усвідомила історичні помилки минулого", суперечить сучасним уявленням про фіксацію "вічної пам'яті" і є порушенням російської православної традиції, а також волі вождя.

Переможці конкурсу отримають Дипломи Союзу архітекторів Росії і стануть героями спеціального випуску YouTube-каналу ОpenArch, уточнюється на сайті.

Його організатори ставлять під питання функціональне призначення Мавзолею зберігати у вічності тіло вождя Жовтневої революції, і вважають, що Леніна потрібно все-таки поховати. Як аргумент російські архітектори наводять свідчення волевиявлення Леніна бути кремованим, описані в спогадах В.Д. Бонч-Бруєвича. Також є докази, описані в спогадах Н.К. Крупської, що вождь соцреволюції хотів бути похованим на Волковському кладовищі.

На думку більшості істориків, рішення муміфікувати тіло Леніна для його збереження у вічності в Мавзолеї на Червоній площі належить Йосипу Сталіну, культ особистості якого був розвінчаний відразу після його смерті ще в середині минулого століття.

"Цілком очевидно, що в майбутньому тіло В.І. Леніна буде віддане землі, відповідно до його побажання і російської православної традиції", - зазначають члени Спілки архітекторів Росії.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка