На Волині знайшли середньовічну піч із гербами князів

Залишки багатого кахляного каміна попередньо можна датувати XVII століттям

Про це повідомляє Район.Історія з посиланням на археолога Віктора Баюка.

У селі Сокіл Рожищенського району відбулись наукові археологічні дослідження до початку земляних робіт з будівництва медичного закладу.

Розкопки проводили працівники Охоронної археологічної служби країни, за участі Волинського осередку Спілки археологів України за відкритим листом та дозволом Міністерства культури та інформаційної політики України. 

Розкоп розмірами 13 на 13 метрів охоплював всю площу майбутньої забудови, інша невелика частина ділянки майбутньої забудови була зайнята закладеним у 1990 роках фундаментом. Основна площа розкопу доведена до глибини в один метр (на рівень траси колишнього валу).

У результаті польових досліджень виявили та вивчили трасу зруйнованого валу Сокільського замчища у вигляді основи валу з суміші піщано-глиняного ґрунту. Таким чином протрасували втрачену частину валу замчища та з'ясували його напрямок.

Також знайшли заглиблену споруду пізньосередньовічного часу із котлованом та залишкам

 

багатого кахляного каміна, що попередньо може бути датована XVII століттям. За титулатурою кахляної печі, найімовірніше споруда належала Криштофу Шимковичу Шклинському, другому чоловіку княгині Олександри Марківни Сокольської.

Окрім того, виявили надзвичайно інформативний культурний шар періоду пізнього середньовіччя. Особливо цінною є вибірка багатої кахляної печі із коронами та титулатурою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.