На Волині знайшли середньовічну піч із гербами князів

Залишки багатого кахляного каміна попередньо можна датувати XVII століттям

Про це повідомляє Район.Історія з посиланням на археолога Віктора Баюка.

У селі Сокіл Рожищенського району відбулись наукові археологічні дослідження до початку земляних робіт з будівництва медичного закладу.

Розкопки проводили працівники Охоронної археологічної служби країни, за участі Волинського осередку Спілки археологів України за відкритим листом та дозволом Міністерства культури та інформаційної політики України. 

Розкоп розмірами 13 на 13 метрів охоплював всю площу майбутньої забудови, інша невелика частина ділянки майбутньої забудови була зайнята закладеним у 1990 роках фундаментом. Основна площа розкопу доведена до глибини в один метр (на рівень траси колишнього валу).

У результаті польових досліджень виявили та вивчили трасу зруйнованого валу Сокільського замчища у вигляді основи валу з суміші піщано-глиняного ґрунту. Таким чином протрасували втрачену частину валу замчища та з'ясували його напрямок.

Також знайшли заглиблену споруду пізньосередньовічного часу із котлованом та залишкам

 

багатого кахляного каміна, що попередньо може бути датована XVII століттям. За титулатурою кахляної печі, найімовірніше споруда належала Криштофу Шимковичу Шклинському, другому чоловіку княгині Олександри Марківни Сокольської.

Окрім того, виявили надзвичайно інформативний культурний шар періоду пізнього середньовіччя. Особливо цінною є вибірка багатої кахляної печі із коронами та титулатурою.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.