На Волині знайшли середньовічну піч із гербами князів

Залишки багатого кахляного каміна попередньо можна датувати XVII століттям

Про це повідомляє Район.Історія з посиланням на археолога Віктора Баюка.

У селі Сокіл Рожищенського району відбулись наукові археологічні дослідження до початку земляних робіт з будівництва медичного закладу.

Розкопки проводили працівники Охоронної археологічної служби країни, за участі Волинського осередку Спілки археологів України за відкритим листом та дозволом Міністерства культури та інформаційної політики України. 

Розкоп розмірами 13 на 13 метрів охоплював всю площу майбутньої забудови, інша невелика частина ділянки майбутньої забудови була зайнята закладеним у 1990 роках фундаментом. Основна площа розкопу доведена до глибини в один метр (на рівень траси колишнього валу).

У результаті польових досліджень виявили та вивчили трасу зруйнованого валу Сокільського замчища у вигляді основи валу з суміші піщано-глиняного ґрунту. Таким чином протрасували втрачену частину валу замчища та з'ясували його напрямок.

Також знайшли заглиблену споруду пізньосередньовічного часу із котлованом та залишкам

 

багатого кахляного каміна, що попередньо може бути датована XVII століттям. За титулатурою кахляної печі, найімовірніше споруда належала Криштофу Шимковичу Шклинському, другому чоловіку княгині Олександри Марківни Сокольської.

Окрім того, виявили надзвичайно інформативний культурний шар періоду пізнього середньовіччя. Особливо цінною є вибірка багатої кахляної печі із коронами та титулатурою.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.