Історико-архітектурний заповідник у Жовкві ліквідовують

До 30 вересня нинішнього року діяльність Державного історико-архітектурного заповідника у Жовкві має бути припинена. Натомість у жовківському замку буде філія картинної галереї імені Бориса Возницького

Про це повідомляє Дивись.Інфо.

Усе майно ліквідованого заповідника, зокрема пам'ятки, будуть передані Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

У Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького є власне бачення майбутнього замку у Жовкві. Зокрема йдеться про створення потужної експозиційної програми, залучення європейських грантових програм, залучення потужних потоків, зокрема українського внутрішнього туризму та зовнішнього. Крім того, пропонується включити Жовківський замок до туристичного маршруту "Золота підкова Львівщини". А також наповнити експозицію замку творами з фондів Галереї мистецтв.

 

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.