Маріїнським палацом почнуть проводити екскурсії

Церемоніальна резиденція Президента України, яка розміщується в Маріїнському палаці, стане доступною для екскурсій з 4 вересня

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.

Зазначається, що відвідати палац можна буде у п'ятницю, суботу та неділю, з 10:00 до 17:00.

Для цього необхідно попередньо забронювати дату та час свого візиту на сайті, а безпосередньо перед початком екскурсії – купити квиток. Екскурсія триватиме 45 хвилин.

 

За даними ОП, вартість квитка становитиме 150 грн, для пільгових категорій громадян – 75 грн. Безкоштовними екскурсії будуть для дітей до 7 років.

 

Планується, що щочетверга доступ до палацу матимуть лише організовані групи школярів, для яких буде передбачатися особлива програма екскурсії з урахуванням їхнього віку, класу та специфіки історичного періоду, який вони вивчають.

"Цей палац має довгу та складну історію. Але це також частина української історії. І я вважаю, правильно відкрити двері палацу для всіх людей, всіх українців, щоб кожен зміг торкнутися сторінок цієї історії: інколи драматичних, а інколи – визначних", – зауважив Президент Володимир Зеленський.

В ОП розповіли, що під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин та подарунків президентів України, церемоніальною залою, залою для переговорів.

Палац є визначною пам'яткою палацової архітектури стилю бароко та внесений до реєстру пам'яток національного культурного надбання.

Історично палац і парк біля нього, як правило, називалися Царський (Імператорський) палац і Царський сад, адже спорудження київського палацу в середині XVІІІ століття припадає на правління російської імператриці Єлизавети Петрівни.

Рішення про будівництво палацу у Києві було ухвалене 1744 року. Проєкт розроблено під керівництвом знаменитого італійського архітектора Бартоломео Растреллі. Вважається, що зразком для київського палацу став палац Олексія Розумовського в Перово під Москвою. У 1812 та 1819 роках сталися пожежі, які знищили частину будівлі. Російський архітектор Карл Маєвський, проводячи реставраційні роботи, надав палацу нових стильових рис.

 

У 1917 році більшу частину палацу зайняв Виконавчий комітет нової демократичної міської влади Київського об'єднаного комітету громадських організацій. Споруда фактично стала центром міського самоуправління на початковій фазі революції. У кінці січня 1918 року палац зайняли більшовики. Тут розмістилося військове командування, штаб та сумнозвісна ЧК. Палац перетворився на в'язницю, а прилеглий парк став місцем розстрілів і поховань. У 1941-1943 роках більша частина споруди стояла пусткою, а з 1946 по 1949 рік тривали ремонтно-реставраційні роботи під керівництвом архітектора Павла Альошина.

Після відновлення державної незалежності України у 1991 році палац став офіційною резиденцією глави держави. Тут проводяться саміти, офіційні прийоми на найвищому рівні, церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних держав, нагород, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні тощо. Також у палаці відбулася важлива історична подія – у 1992 році останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав клейноди еміграційного уряду УНР новообраному Президенту незалежної України Леонідові Кравчуку.

З 2003 по 2017 роки палац був на реставрації.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.