Маріїнським палацом почнуть проводити екскурсії

Церемоніальна резиденція Президента України, яка розміщується в Маріїнському палаці, стане доступною для екскурсій з 4 вересня

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.

Зазначається, що відвідати палац можна буде у п'ятницю, суботу та неділю, з 10:00 до 17:00.

Для цього необхідно попередньо забронювати дату та час свого візиту на сайті, а безпосередньо перед початком екскурсії – купити квиток. Екскурсія триватиме 45 хвилин.

 

За даними ОП, вартість квитка становитиме 150 грн, для пільгових категорій громадян – 75 грн. Безкоштовними екскурсії будуть для дітей до 7 років.

 

Планується, що щочетверга доступ до палацу матимуть лише організовані групи школярів, для яких буде передбачатися особлива програма екскурсії з урахуванням їхнього віку, класу та специфіки історичного періоду, який вони вивчають.

"Цей палац має довгу та складну історію. Але це також частина української історії. І я вважаю, правильно відкрити двері палацу для всіх людей, всіх українців, щоб кожен зміг торкнутися сторінок цієї історії: інколи драматичних, а інколи – визначних", – зауважив Президент Володимир Зеленський.

В ОП розповіли, що під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин та подарунків президентів України, церемоніальною залою, залою для переговорів.

Палац є визначною пам'яткою палацової архітектури стилю бароко та внесений до реєстру пам'яток національного культурного надбання.

Історично палац і парк біля нього, як правило, називалися Царський (Імператорський) палац і Царський сад, адже спорудження київського палацу в середині XVІІІ століття припадає на правління російської імператриці Єлизавети Петрівни.

Рішення про будівництво палацу у Києві було ухвалене 1744 року. Проєкт розроблено під керівництвом знаменитого італійського архітектора Бартоломео Растреллі. Вважається, що зразком для київського палацу став палац Олексія Розумовського в Перово під Москвою. У 1812 та 1819 роках сталися пожежі, які знищили частину будівлі. Російський архітектор Карл Маєвський, проводячи реставраційні роботи, надав палацу нових стильових рис.

 

У 1917 році більшу частину палацу зайняв Виконавчий комітет нової демократичної міської влади Київського об'єднаного комітету громадських організацій. Споруда фактично стала центром міського самоуправління на початковій фазі революції. У кінці січня 1918 року палац зайняли більшовики. Тут розмістилося військове командування, штаб та сумнозвісна ЧК. Палац перетворився на в'язницю, а прилеглий парк став місцем розстрілів і поховань. У 1941-1943 роках більша частина споруди стояла пусткою, а з 1946 по 1949 рік тривали ремонтно-реставраційні роботи під керівництвом архітектора Павла Альошина.

Після відновлення державної незалежності України у 1991 році палац став офіційною резиденцією глави держави. Тут проводяться саміти, офіційні прийоми на найвищому рівні, церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних держав, нагород, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні тощо. Також у палаці відбулася важлива історична подія – у 1992 році останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав клейноди еміграційного уряду УНР новообраному Президенту незалежної України Леонідові Кравчуку.

З 2003 по 2017 роки палац був на реставрації.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.