Маріїнським палацом почнуть проводити екскурсії

Церемоніальна резиденція Президента України, яка розміщується в Маріїнському палаці, стане доступною для екскурсій з 4 вересня

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.

Зазначається, що відвідати палац можна буде у п'ятницю, суботу та неділю, з 10:00 до 17:00.

Для цього необхідно попередньо забронювати дату та час свого візиту на сайті, а безпосередньо перед початком екскурсії – купити квиток. Екскурсія триватиме 45 хвилин.

 

За даними ОП, вартість квитка становитиме 150 грн, для пільгових категорій громадян – 75 грн. Безкоштовними екскурсії будуть для дітей до 7 років.

 

Планується, що щочетверга доступ до палацу матимуть лише організовані групи школярів, для яких буде передбачатися особлива програма екскурсії з урахуванням їхнього віку, класу та специфіки історичного періоду, який вони вивчають.

"Цей палац має довгу та складну історію. Але це також частина української історії. І я вважаю, правильно відкрити двері палацу для всіх людей, всіх українців, щоб кожен зміг торкнутися сторінок цієї історії: інколи драматичних, а інколи – визначних", – зауважив Президент Володимир Зеленський.

В ОП розповіли, що під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин та подарунків президентів України, церемоніальною залою, залою для переговорів.

Палац є визначною пам'яткою палацової архітектури стилю бароко та внесений до реєстру пам'яток національного культурного надбання.

Історично палац і парк біля нього, як правило, називалися Царський (Імператорський) палац і Царський сад, адже спорудження київського палацу в середині XVІІІ століття припадає на правління російської імператриці Єлизавети Петрівни.

Рішення про будівництво палацу у Києві було ухвалене 1744 року. Проєкт розроблено під керівництвом знаменитого італійського архітектора Бартоломео Растреллі. Вважається, що зразком для київського палацу став палац Олексія Розумовського в Перово під Москвою. У 1812 та 1819 роках сталися пожежі, які знищили частину будівлі. Російський архітектор Карл Маєвський, проводячи реставраційні роботи, надав палацу нових стильових рис.

 

У 1917 році більшу частину палацу зайняв Виконавчий комітет нової демократичної міської влади Київського об'єднаного комітету громадських організацій. Споруда фактично стала центром міського самоуправління на початковій фазі революції. У кінці січня 1918 року палац зайняли більшовики. Тут розмістилося військове командування, штаб та сумнозвісна ЧК. Палац перетворився на в'язницю, а прилеглий парк став місцем розстрілів і поховань. У 1941-1943 роках більша частина споруди стояла пусткою, а з 1946 по 1949 рік тривали ремонтно-реставраційні роботи під керівництвом архітектора Павла Альошина.

Після відновлення державної незалежності України у 1991 році палац став офіційною резиденцією глави держави. Тут проводяться саміти, офіційні прийоми на найвищому рівні, церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних держав, нагород, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні тощо. Також у палаці відбулася важлива історична подія – у 1992 році останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав клейноди еміграційного уряду УНР новообраному Президенту незалежної України Леонідові Кравчуку.

З 2003 по 2017 роки палац був на реставрації.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.