Маріїнським палацом почнуть проводити екскурсії

Церемоніальна резиденція Президента України, яка розміщується в Маріїнському палаці, стане доступною для екскурсій з 4 вересня

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.

Зазначається, що відвідати палац можна буде у п'ятницю, суботу та неділю, з 10:00 до 17:00.

Для цього необхідно попередньо забронювати дату та час свого візиту на сайті, а безпосередньо перед початком екскурсії – купити квиток. Екскурсія триватиме 45 хвилин.

 

За даними ОП, вартість квитка становитиме 150 грн, для пільгових категорій громадян – 75 грн. Безкоштовними екскурсії будуть для дітей до 7 років.

 

Планується, що щочетверга доступ до палацу матимуть лише організовані групи школярів, для яких буде передбачатися особлива програма екскурсії з урахуванням їхнього віку, класу та специфіки історичного періоду, який вони вивчають.

"Цей палац має довгу та складну історію. Але це також частина української історії. І я вважаю, правильно відкрити двері палацу для всіх людей, всіх українців, щоб кожен зміг торкнутися сторінок цієї історії: інколи драматичних, а інколи – визначних", – зауважив Президент Володимир Зеленський.

В ОП розповіли, що під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин та подарунків президентів України, церемоніальною залою, залою для переговорів.

Палац є визначною пам'яткою палацової архітектури стилю бароко та внесений до реєстру пам'яток національного культурного надбання.

Історично палац і парк біля нього, як правило, називалися Царський (Імператорський) палац і Царський сад, адже спорудження київського палацу в середині XVІІІ століття припадає на правління російської імператриці Єлизавети Петрівни.

Рішення про будівництво палацу у Києві було ухвалене 1744 року. Проєкт розроблено під керівництвом знаменитого італійського архітектора Бартоломео Растреллі. Вважається, що зразком для київського палацу став палац Олексія Розумовського в Перово під Москвою. У 1812 та 1819 роках сталися пожежі, які знищили частину будівлі. Російський архітектор Карл Маєвський, проводячи реставраційні роботи, надав палацу нових стильових рис.

 

У 1917 році більшу частину палацу зайняв Виконавчий комітет нової демократичної міської влади Київського об'єднаного комітету громадських організацій. Споруда фактично стала центром міського самоуправління на початковій фазі революції. У кінці січня 1918 року палац зайняли більшовики. Тут розмістилося військове командування, штаб та сумнозвісна ЧК. Палац перетворився на в'язницю, а прилеглий парк став місцем розстрілів і поховань. У 1941-1943 роках більша частина споруди стояла пусткою, а з 1946 по 1949 рік тривали ремонтно-реставраційні роботи під керівництвом архітектора Павла Альошина.

Після відновлення державної незалежності України у 1991 році палац став офіційною резиденцією глави держави. Тут проводяться саміти, офіційні прийоми на найвищому рівні, церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних держав, нагород, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні тощо. Також у палаці відбулася важлива історична подія – у 1992 році останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав клейноди еміграційного уряду УНР новообраному Президенту незалежної України Леонідові Кравчуку.

З 2003 по 2017 роки палац був на реставрації.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.