Парламент розширив список пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році

Верховна Рада України внесла зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році"

 

За рішенням народних депутатів до офіційного переліку ювілеїв та памятних дат додано:

"920 років з часу першої писемної згадки про місто Острог (1100);

125 років з часу заснування Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ніжинський агротехнічний інститут" (1895);

100 років з часу заснування Державного університету "Житомирська політехніка" (1920);

100 років з часу заснування Полтавської державної аграрної академії (1920);

100 років з дня заснування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (01.01.1920);

100 років з дня заснування Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (24.09.1920);

100 років з дня заснування Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (25.09.1920);

90 років з часу заснування Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (1930);

90 років з часу заснування Харківського національного університету радіоелектроніки (1930);

90 років з дня заснування Українського державного університету залізничного транспорту (17.04.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного університету будівництва і архітектури (12.06.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (01.10.1930);

90 років з дня заснування Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (12.11.1930);

25 років з дня підписання міжурядової угоди та Меморандуму про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей", яка була перейменована на честь академіка Володимира Вернадського (20.07.1995) ";

120 років з часу народження Степана Ґжицького (1900–1976), вченого у галузі ветеринарної медицини".

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.