Парламент розширив список пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році

Верховна Рада України внесла зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році"

 

За рішенням народних депутатів до офіційного переліку ювілеїв та памятних дат додано:

"920 років з часу першої писемної згадки про місто Острог (1100);

125 років з часу заснування Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ніжинський агротехнічний інститут" (1895);

100 років з часу заснування Державного університету "Житомирська політехніка" (1920);

100 років з часу заснування Полтавської державної аграрної академії (1920);

100 років з дня заснування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (01.01.1920);

100 років з дня заснування Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (24.09.1920);

100 років з дня заснування Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (25.09.1920);

90 років з часу заснування Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (1930);

90 років з часу заснування Харківського національного університету радіоелектроніки (1930);

90 років з дня заснування Українського державного університету залізничного транспорту (17.04.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного університету будівництва і архітектури (12.06.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (01.10.1930);

90 років з дня заснування Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (12.11.1930);

25 років з дня підписання міжурядової угоди та Меморандуму про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей", яка була перейменована на честь академіка Володимира Вернадського (20.07.1995) ";

120 років з часу народження Степана Ґжицького (1900–1976), вченого у галузі ветеринарної медицини".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.