На Житомирщині оголосили 2022-й роком Івана Огієнка

У 2022 році відзначається 140-ліття від дня народження церквоного діяча Івана Огієнка

За відповідне рішення проголосували на сесії депутати Житомирської обласної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Оголосити 2022 рік у Житомирській області роком Івана Огієнка, українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча, з нагоди 140-річчя з дня народження", - йдеться у рішенні.

Житомирській ОДА доручили розробити план заходів з відзначення в області року Івана Огієнка. Міським, селищним, сільським радам області рекомендують також розробити та провести відповідні заходи.

Іван Огієнко народився 2 січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині. Він відомий як ініціатор створення Українського народного університету та Кам'янець-Подільського державного народного університету (зараз Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка – ред.), ректором якого він був. В уряді Директорії діяч перебував на посадах міністра освіти, міністра ісповідань, а потім – Головноуповноваженого уряду УНР.

Огієнко також добре відомий своїми підручниками з української мови, працями про українську історію, культуру, релігію. Окрім того, саме він ініціював звернення до Константинопольського Патріарха про надання Українській православній церкві автокефалії, що зібрало кілька тисяч підписів. Іван Огієнко також переклав Біблію на українську мову.

У Брусилові нині працює історичний музей імені Івана Огієнка.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.