На Житомирщині оголосили 2022-й роком Івана Огієнка

У 2022 році відзначається 140-ліття від дня народження церквоного діяча Івана Огієнка

За відповідне рішення проголосували на сесії депутати Житомирської обласної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Оголосити 2022 рік у Житомирській області роком Івана Огієнка, українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча, з нагоди 140-річчя з дня народження", - йдеться у рішенні.

Житомирській ОДА доручили розробити план заходів з відзначення в області року Івана Огієнка. Міським, селищним, сільським радам області рекомендують також розробити та провести відповідні заходи.

Іван Огієнко народився 2 січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині. Він відомий як ініціатор створення Українського народного університету та Кам'янець-Подільського державного народного університету (зараз Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка – ред.), ректором якого він був. В уряді Директорії діяч перебував на посадах міністра освіти, міністра ісповідань, а потім – Головноуповноваженого уряду УНР.

Огієнко також добре відомий своїми підручниками з української мови, працями про українську історію, культуру, релігію. Окрім того, саме він ініціював звернення до Константинопольського Патріарха про надання Українській православній церкві автокефалії, що зібрало кілька тисяч підписів. Іван Огієнко також переклав Біблію на українську мову.

У Брусилові нині працює історичний музей імені Івана Огієнка.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.