Спецпроект

Реставровану "Дівчинку з колосками" повертають до Музею Голодомору

У Києві 29 вересня відбудеться повернення скульптури «Гірка пам’ять дитинства» до експозиції Музею Голодомору після того, як вандали намагалися її зруйнувати.

Про повідомили у пресслужбі музею.

 

"Під час реставрації одного з головних символів музею було реконструйовано п'єдестал, створено табличку та ліквідовано незначні пошкодження", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, ця скульптура – символ пам'яті про дітей, убитих голодом під час геноциду української нації, а також тих, хто вижив у 1932–1933 роках, але не мав дитинства. Дівчинка тримає в руках 5 колосків, що нагадують про постанову від 7 серпня 1932 року "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності".

Як нагадали у пресслужбі, в ніч із 21 на 22 серпня вандали намагалися зруйнувати скульптуру на території Національного музею Голодомору-геноциду. Втім, серйозних ушкоджень скульптурі не завдали.

На акт вандалізму відреагував Президент України, закликавши поліцію провести необхідні слідчі дії, кваліфікувати правопорушення та доповісти про перебіг розслідування. Поліція попередньо кваліфікувала пошкодження "Дівчинки з колосками" біля Музею Голодомору як хуліганство.

Щодо наруги над пам'ятником також висловилися Генеральне консульство України у Сан-Франциско, 22-й прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, канадський політик Джеймс Безан, член Палати Громад Канади Іван Бейкер, Світовий Конгрес Українців, Комітет Голодомору в США, Президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс та інші.

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.