Розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії УНР в Любліні

Українське товариство Любліна просить допомогти у відновленні могил українських героїв

На православному кладовищі на вулиці Липовій в Любліні розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії Української Народної Республіки.

Українська громада Любліна роками доглядала ці могили, зберігаючи пам'ять про українських національних героїв. З кінця 80-х років ХХ ст. можна було це робити у відкритий спосіб. На початку 90-х років руками люблінських українців проведено перші більші роботи для впорядкування могил.

 

У 2000 р., завдяки підтримці властей міста та люблинських підприємств, проведено чергові роботи – відновлено і помальовано "козацькі" хрести, встановлено на них тризуби, прокладено тротуар.

Вагомою подією стало у 2001 р. спорудження – поруч могил – пам'ятника на честь воїнів армії УНР, котрі жили в Люблині та околиці і тут знайшли вічний спокій. Це було можливим завдяки великій мобілізації української громади Любліна, підтримці властей міста Любліна, Посольства України в Польщі, люблінських підприємців та української діаспори.

Пам'ятник та могили воїнів армії УНР в Люблині стали загальновідомим у місті місцем української національної пам'яті, де вінки складають численні делегації, де відзначаються українські національні свята.

Щоби повністю профінансувати відновні роботи бракує близько 15 тисяч злотих.

Українське товариство Любліна звертається до всіх, кому дороге належне вшанування пам'яті борців за волю України, про пожертви на цьогорічні роботи для відновлення могил воїнів армії УНР у Люблині.

У зверненні йдеться "Цього року випадає 100-річчя війни з більшовицькою Росією 1920 року та польсько-українського союзу – пакту Петлюра–Пілсудський, відтак не буде кращої нагоди, щоб відновити люблинські могил українських героїв".

Пожертви можна вносити на банківський рахунок Товариства:

Towarzystwo Ukraińskie

nr 92 1090 2688 0000 0001 1833 0907, Santander Bank Polska S.A.

з позначенням: Darowizna - groby żołnierzy ukraińskich w Lublinie.

У іноземній валюті (USD) та з-за меж Польщі:

PL 78 1090 2688 0000 0001 4125 1968, Santander Bank Polska S.A., SWIFT: WBKPPLPP

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».