Зеленський зустрівся з дементорами в Бабиному Яру

У День пам’яті жертв Бабиного Яру в Києві презентували аудіовізуальну інсталяцію "Дзеркальне поле"

Про це повідомляє Українська правда.

На території урочища Бабин Яр відкрили новий меморіал, який дозволить озвучити територію заповідника і сприятиме обізнаності про трагічні події часів окупації Києва у 1941 році.

Захід відвідали представники багатьох конфесій та перші особи держави, зокрема, президент Володимир Зеленський. 
Частина нової інсталляціі розташована на дорозі Скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам'ятника "Менора") і на площі біля пам'ятника "Менора".
 

У стовпи уздовж Алеї скорботи до пам'ятника "Менори" вмонтовані 32 динаміка, які створюють звуковий коридор з ефектом хору.

З кожної колонки звучать дорослі і дитячі голоси, які перераховують нескінченний список з імен жертв Бабиного Яру.

Також відвідувачі зможуть почути фрагменти з мемуарів, свідоцтв, історичних документів, іудейські і християнські релігійні тексти, відомі музичні твори, а також композиції видатних сучасних українських та світових композиторів і виконавців.

Деякі з цих музичних творів були спеціально написані для проекту Меморіального центру "Бабин Яр".

Друга частина інсталяції – це сорокаметровий дзеркальний диск з десятьма високими металевими колонами.

Колони і диск простріляні кулями того ж калібру, який використовували під час розстрілів нацисти.

 

Завдяки дзеркальному ефекту відвідувачі інсталяції будуть бачити отвори від куль в своєму відображенні.

Інсталяція діятиме 24/7 і вночі крізь ці отвори буде пробиватися світло, створюючи ефект міражу.

Щогодини звучатиме звук, що символізує пам'ять про жертв Бабиного Яру.

За задумом авторів така аудіоінсталляція дозволить відвідувачам заповідника відчути, через які трагічні події пройшов Київ в минулому.

Автор ідеї та концепції звукорежисер Максим Демиденко розповідає, що "аудіоінсталляція дозволить композиторам і музичним кураторам створювати багатоголосні композиції".

"Використання великої кількості незалежних джерел звуку створює аудіоефект, завдяки якому самі джерела розчиняються в сприйнятті слухача.

Замість них з'являються об'єкти в просторі, це дозволяє створювати більш глибокі образи і посилювати емоційний враження.

Для слухача це проект не про прослуховування музики, а про глибоке емоційне занурення узвуковий простір", – розповідає звукорежисер.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.