На Вінниччині реконструюють курган-могилу полковника Данила Нечая

Пам'ятку культури державного значення курган-могилу легендарного полководця та одного з найближчих соратників Богдана Хмельницького Данила Нечая почнуть реконструювати у 2021 році

Вартість робіт складе три мільйони гривень повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Починаючи з 2017 року коштом Тиврівської районної ради була виготовлена проєктно-кошторисна документація щодо реконструкції пам'ятки. Вартість робіт повинна скласти близько трьох мільйонів гривень. Про це повідомив депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось.

 


За словами начальниці управління фінансів Тиврівської РДА Наталії Мельник, крім реконструкції пам'ятника, планується благоустрій території навколо кургану, зокрема створення "Алеї козацької слави".

Також завідувач історичного музею "Слава" у селищі Сутиски Тамтура повідомив, що стелу, яка увінчує курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображення Данила Нечая .

"Нарешті буде вирішена проблема таблички, яка викарбувана на пам'ятнику. Там написано, про 300-річне возз'єднання України з Московією. Це історичний міф, який нав'язували у СРСР про "братні народи". Вже є виготовлена табличку із зображенням полководця, якою просто закриємо цей напис", - каже краєзнавець.

Роботи з реконструкції курган-могили Данила Нечая та благоустрою території навколо будуть проходити поступово, протягом наступних років.

Данило Нечай був одним найвидатніших полководців війська Богдана Хмельницького. Здобув бойову славу у боях за фортецю Кодак, під Жовтими Водами, Корсунем, взяв Бродівський замок. Організував Брацлавський полк. Потім став одним із соратників Максима Кривоноса, відзначився у боях на Вінниччині та під Меджибожем.

Трагічно загинув на полях сучасної Тиврівщини під час боїв біля села Красне. За однією з легенд "першого козака після Хмельницького" поховали у братській могилі біля села Черемошне. Козаки у шапках несли землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі