Веб-проєкт «Чехословаки в ГУЛАГу» має нові мовні версії

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – "Чехословаки в ГУЛАГу".

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – Чехословаки в ГУЛАГу.

Цей веб-сайт є результатом співробітництва чеських, українських та російських істориків та архівістів.

Він пропонує закордонній громадськості та фахівцям результати досліджень документів, що стосуються політичних репресій у Радянському Союзі, спрямованих проти вихідців з Чехословаччини (не тільки чехів – але й українців, німців, русинів, євреїв, угорців, росіян та словаків).

"Крім короткого огляду історії репресій, на сайті опубліковані біографії чеських авторів спогадів про табори, інтерв'ю зі свідками, які пережили ув'язнення в таборах ГУЛАГу, посилання на наукові та популярні статті, видання, виставки, відеозаписи бесід і документальні фільми, що були зняті ІДТР, а також посилання на проекти, пов'язані з темою репресій, – уточнює керівник проєкту дослідження репресій проти краян з Чехословаччини на території колишнього Радянського Союзу, історик ІДТР Адам Граділек. – Опубліковану на сайті фотогалерею ми постійно актуалізуємо, проте вона представляє лише малу частину тисяч документів, які ми зібрали в рамках проєкту до цього моменту".

 

Дослідженнями репресій проти чехословацьких громадян та осіб чеського походження в СРСР Інститут займається з моменту свого заснування в 2008 році. Співробітники ІДТР записали десятки інтерв'ю зі свідками і родичами жертв радянських репресій, а також придбали ряд документів, фотографій і рукописів спогадів з родинних архівів.

Дослідження також проводяться у чеських і зарубіжних архівах, включаючи архіви колишніх радянських спецслужб в пострадянських країнах, особливо активно – в Україні.

Спільно з українськими партнерами (Галузевий державний архів Служби безпеки України – ГДА СБУ, Державна архівна служба України, Державний архів Закарпатської області) Інститут створив центри оцифрування у Львові та Ужгороді, де обробляються відповідні документи з усіх регіонів України.

Це тисячі слідчих справ репресованих біженців від нацизму з території Чехословаччини в 1939—1941 роках, документи сотень наших співвітчизників, розстріляних під час Великого терору 1937—1938 років, а також жертв радянізації Підкарпатської Русі та осіб, що були насильно вивезені з Чехословаччини до Радянського Союзу після 1945 року.

У Російській Федерації все дослідження були досі зосереджені в державних архівах Москви і Свердловської області. У Росії основним партнером в дослідженні репресій, спрямованих проти співвітчизників з території Чехословаччини, є Міжнародна організація "Меморіал".

Каталогізація, архівування та публікація сотень тисяч сторінок документів НКВС і КДБ є метою трирічного спільного проєкту Інституту досліджень тоталітарних режимів та Кафедри кібернетики Західночеського Університету в Пльзені Digitální archiv dokumentů NKVD/KGB ve vztahu k československé historii ("Цифровий архів документів НКВС/КДБ, що стосуються чехословацької історії").

В результаті має виникнути онлайн-архів документів і фотографій радянських органів державної безпеки з можливістю пошуку за різними параметрами (вміст документів, імена та інші біографічні дані осіб, час і місце створення документів, місця ув'язнення і т. д.).

Крім того, Інститут бере участь в увічненні пам'яті жертв репресій у громадському просторі. У Чеській Республіці під його заступництвом діє проєкт "Остання адреса", який наближає широкій громадськості долі жертв комуністичного режиму не тільки в СРСР, а й у Чехословаччині.

Восени 2018 року представники ІДТР і посольства Чеської Республіки в Україні вшанували пам'ять розстріляних у Житомирі чехів у рамках найбільшої масової страти осіб чеського походження на території колишнього СРСР.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.