Веб-проєкт «Чехословаки в ГУЛАГу» має нові мовні версії

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – "Чехословаки в ГУЛАГу".

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – Чехословаки в ГУЛАГу.

Цей веб-сайт є результатом співробітництва чеських, українських та російських істориків та архівістів.

Він пропонує закордонній громадськості та фахівцям результати досліджень документів, що стосуються політичних репресій у Радянському Союзі, спрямованих проти вихідців з Чехословаччини (не тільки чехів – але й українців, німців, русинів, євреїв, угорців, росіян та словаків).

"Крім короткого огляду історії репресій, на сайті опубліковані біографії чеських авторів спогадів про табори, інтерв'ю зі свідками, які пережили ув'язнення в таборах ГУЛАГу, посилання на наукові та популярні статті, видання, виставки, відеозаписи бесід і документальні фільми, що були зняті ІДТР, а також посилання на проекти, пов'язані з темою репресій, – уточнює керівник проєкту дослідження репресій проти краян з Чехословаччини на території колишнього Радянського Союзу, історик ІДТР Адам Граділек. – Опубліковану на сайті фотогалерею ми постійно актуалізуємо, проте вона представляє лише малу частину тисяч документів, які ми зібрали в рамках проєкту до цього моменту".

 

Дослідженнями репресій проти чехословацьких громадян та осіб чеського походження в СРСР Інститут займається з моменту свого заснування в 2008 році. Співробітники ІДТР записали десятки інтерв'ю зі свідками і родичами жертв радянських репресій, а також придбали ряд документів, фотографій і рукописів спогадів з родинних архівів.

Дослідження також проводяться у чеських і зарубіжних архівах, включаючи архіви колишніх радянських спецслужб в пострадянських країнах, особливо активно – в Україні.

Спільно з українськими партнерами (Галузевий державний архів Служби безпеки України – ГДА СБУ, Державна архівна служба України, Державний архів Закарпатської області) Інститут створив центри оцифрування у Львові та Ужгороді, де обробляються відповідні документи з усіх регіонів України.

Це тисячі слідчих справ репресованих біженців від нацизму з території Чехословаччини в 1939—1941 роках, документи сотень наших співвітчизників, розстріляних під час Великого терору 1937—1938 років, а також жертв радянізації Підкарпатської Русі та осіб, що були насильно вивезені з Чехословаччини до Радянського Союзу після 1945 року.

У Російській Федерації все дослідження були досі зосереджені в державних архівах Москви і Свердловської області. У Росії основним партнером в дослідженні репресій, спрямованих проти співвітчизників з території Чехословаччини, є Міжнародна організація "Меморіал".

Каталогізація, архівування та публікація сотень тисяч сторінок документів НКВС і КДБ є метою трирічного спільного проєкту Інституту досліджень тоталітарних режимів та Кафедри кібернетики Західночеського Університету в Пльзені Digitální archiv dokumentů NKVD/KGB ve vztahu k československé historii ("Цифровий архів документів НКВС/КДБ, що стосуються чехословацької історії").

В результаті має виникнути онлайн-архів документів і фотографій радянських органів державної безпеки з можливістю пошуку за різними параметрами (вміст документів, імена та інші біографічні дані осіб, час і місце створення документів, місця ув'язнення і т. д.).

Крім того, Інститут бере участь в увічненні пам'яті жертв репресій у громадському просторі. У Чеській Республіці під його заступництвом діє проєкт "Остання адреса", який наближає широкій громадськості долі жертв комуністичного режиму не тільки в СРСР, а й у Чехословаччині.

Восени 2018 року представники ІДТР і посольства Чеської Республіки в Україні вшанували пам'ять розстріляних у Житомирі чехів у рамках найбільшої масової страти осіб чеського походження на території колишнього СРСР.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка