Конкурс імені Єжи Ґєдройця повертається після п’яти років перерви

Конкурс імені Єжи Ґєдройця після п’яти років перерви повертається під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського.

Про це інформує Польський Інститут у Києві.

Запрошуємо взяти участь у конкурсі на найкращі бакалаврські, магістерські роботи та докторські дисертації, присвячені польській тематиці та польсько-українським і українсько-польським взаєминам.

Конкурс вперше був організований у 2006 році, на честь 100-ї річниці від дня народження Єжи Ґєдройця. Його метою є вшанування внеску Єжи Ґєдройця у польсько-український діалог, польську політичну думку та історію Польщі в найширшому розумінні.

Єжи Ґєдройць відомий як редактор паризької "Культури", засновник та директор Літературного інституту, видавець періодичного видання "Історичні зошити" та всієї серії Бібліотеки "Культури". Особливо важливою була його роль у налагоджені польсько-українських взаємин 

Ми відновлюємо конкурс, щоб не лише нагадати про видатну постать Ґєдройця, а й заохотити молодих дослідників до вивчення історії і сучасності Польщі, польсько-українських та українсько-польських відносин.

Кінцевий термін подання робіт 2 вересня 2024 року.

Деталі конкурсу та умови участі можна знайти на сайті.

Організатором Конкурсу є Польський Інститут у Києві у співпраці з Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Прикарпатським національним університетом ім. Василя Стефаника та за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві.

 
Єжи Ґєдройць у своєму робочому кабінеті, Maison-Laffitte, 1987 рік, з колекції Літературного інституту
Богдан Пачовський

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.