Стародавній човен-довбанку підняли із річки на Рівненщині

На околицях Березнівського району із річки Случ волонтерам, археологам та історикам вдалося підняти стародавній човен-добанку. Такий плавзасіб в давні часи виготовляли власноруч із цільного стовбура дерева.

Про це йдеться на сайті Рівненської ОДА.

 

Як розповів керівник клубу історичної реконструкції "Оствиця" Юрій Ойцюсь, над викопуванням човна працювало понад 20 людей. Аби підняти із глибини річки судно, напередодні довелось обстежити його у воді.

"Човен має 1 метр ширини та майже 10 – у довжину, - зазначає Юрій Ойцюсь. - Минулого року ми робили спробу підняття цього стародавнього човна. Однак, тоді не було достатньої кількості людей та техніки, тому цю місію нам виконати не вдалось.

А вже сьогодні, завдяки підтримці голови Рівненської ОДА Віталія Коваля та фахівців ГУ ДСНС, ми маємо велику кількість необхідної техніки, а також можемо забезпечити транспортом та харчуванням понад 20 волонтерів".

Аби підняти історичну знахідку, волонтери посеред річки утворили яму, з якої спеціальною помпою викачали воду. Далі працювали над тим, аби викопати із піску човен-довбанку.

За словами археологів, через значні уламки човна, важко встановити його точний вік. Однак, за першими спостереженнями йому точно більше 100 років. Судно виготовлене із цільного стовбура дерева, вагою 3 тонн.

Далі у планах – радіовуглецевий аналіз човна, аби дізнатися точний вік дерева та встановити іншу додаткову інформацію.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".