Стародавній човен-довбанку підняли із річки на Рівненщині

На околицях Березнівського району із річки Случ волонтерам, археологам та історикам вдалося підняти стародавній човен-добанку. Такий плавзасіб в давні часи виготовляли власноруч із цільного стовбура дерева.

Про це йдеться на сайті Рівненської ОДА.

 

Як розповів керівник клубу історичної реконструкції "Оствиця" Юрій Ойцюсь, над викопуванням човна працювало понад 20 людей. Аби підняти із глибини річки судно, напередодні довелось обстежити його у воді.

"Човен має 1 метр ширини та майже 10 – у довжину, - зазначає Юрій Ойцюсь. - Минулого року ми робили спробу підняття цього стародавнього човна. Однак, тоді не було достатньої кількості людей та техніки, тому цю місію нам виконати не вдалось.

А вже сьогодні, завдяки підтримці голови Рівненської ОДА Віталія Коваля та фахівців ГУ ДСНС, ми маємо велику кількість необхідної техніки, а також можемо забезпечити транспортом та харчуванням понад 20 волонтерів".

Аби підняти історичну знахідку, волонтери посеред річки утворили яму, з якої спеціальною помпою викачали воду. Далі працювали над тим, аби викопати із піску човен-довбанку.

За словами археологів, через значні уламки човна, важко встановити його точний вік. Однак, за першими спостереженнями йому точно більше 100 років. Судно виготовлене із цільного стовбура дерева, вагою 3 тонн.

Далі у планах – радіовуглецевий аналіз човна, аби дізнатися точний вік дерева та встановити іншу додаткову інформацію.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.