ЗМІ: Трамп назвав загиблих американських військових «лохами». Президент все заперечує

Президент США Дональд Трамп кілька разів образливо висловився на адресу загиблих американських військовослужбовців і назвав їх «невдахами» та «лохами».

Про це повідомляють The Atlantic і Associated Press з посиланням на джерела, наближені до оточення Трампа, і в Міноборони США.

 
AP Photo/Evan Vucci

ЗМІ описують кілька випадків. У 2017 році на день памʼяті загиблих американських солдатів Трамп відвідав могилу сина міністра внутрішньої безпеки Джона Келлі, який загинув в Афганістані, і в його присутності нетактовно спитав, "навіщо йому цей візит". Представник Міністерства оборони підтвердив цей випадок AP.

У листопаді 2018 року Трамп висловився про військових у день поїздки на кладовище Ен-Марн біля Парижу, де поховані солдати США, які загинули під час Першої світової війни. "Чому я повинен їхати на цей цвинтар? Він заповнений невдахами", — сказав він. Того ж дня в розмові він назвав "лохами" американських морських піхотинців, полеглих у битві при Белло Вуд (1918 рік).

У тому ж році Трамп нібито назвав сенатора-республіканця Джона Маккейна на його ж похоронах "й*баним невдахою". Маккейн кілька років перебував у полоні у Вʼєтнамі. Трамп і до похорону сенатора стверджував, що Маккейн "не герой війни". На похоронах він обурився приспущеними прапорами і сказав: "Якого біса ми це робимо?"

Сам Трамп називає інформацію ЗМІ фейковою. За його словами, подібні публікації повʼязані з прийдешніми президентськими виборами у США.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.