ЗМІ: Трамп назвав загиблих американських військових «лохами». Президент все заперечує

Президент США Дональд Трамп кілька разів образливо висловився на адресу загиблих американських військовослужбовців і назвав їх «невдахами» та «лохами».

Про це повідомляють The Atlantic і Associated Press з посиланням на джерела, наближені до оточення Трампа, і в Міноборони США.

 
AP Photo/Evan Vucci

ЗМІ описують кілька випадків. У 2017 році на день памʼяті загиблих американських солдатів Трамп відвідав могилу сина міністра внутрішньої безпеки Джона Келлі, який загинув в Афганістані, і в його присутності нетактовно спитав, "навіщо йому цей візит". Представник Міністерства оборони підтвердив цей випадок AP.

У листопаді 2018 року Трамп висловився про військових у день поїздки на кладовище Ен-Марн біля Парижу, де поховані солдати США, які загинули під час Першої світової війни. "Чому я повинен їхати на цей цвинтар? Він заповнений невдахами", — сказав він. Того ж дня в розмові він назвав "лохами" американських морських піхотинців, полеглих у битві при Белло Вуд (1918 рік).

У тому ж році Трамп нібито назвав сенатора-республіканця Джона Маккейна на його ж похоронах "й*баним невдахою". Маккейн кілька років перебував у полоні у Вʼєтнамі. Трамп і до похорону сенатора стверджував, що Маккейн "не герой війни". На похоронах він обурився приспущеними прапорами і сказав: "Якого біса ми це робимо?"

Сам Трамп називає інформацію ЗМІ фейковою. За його словами, подібні публікації повʼязані з прийдешніми президентськими виборами у США.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.