У підручнику для українських школярів написали, що Шевченко виступав за "Ювентус"

Автори підручника з всесвітньої історії за 11-й клас для українських школярів припустилися жахливої помилки. Керманич "синьо-жовтих" може дізнатися дещо нове про свою кар'єру.

У розділі "Участь України в міжнародних спортивних змаганнях" вони написали, що нинішній головний тренер збірної України Андрій Шевченко був гравцем італійського "Ювентуса", а не "Мілана", повідомляє ТСН.

 

Підручник був випущений в 2019 році видавництвом "Генеза" під авторством Тетяни Ладиченко.

 
фото: трибуна

Шевченко виступав за "Мілан" від 1999 до 2006 року, а також від 2008 до 2009-го. У першому ж сезоні після переходу з "Динамо" Андрій забив за "россонері" 24 голи в Серії А, ставши найкращим бомбардиром і найкращим легіонером ліги.

Всього за італійський клуб український форвард зіграв 322 матчі у всіх турнірах, в яких забив 175 голів. У 2003 році Андрій виграв з "россонері" Лігу чемпіонів, а в 2004-му став володарем "Золотого м'яча".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.