У підручнику для українських школярів написали, що Шевченко виступав за "Ювентус"

Автори підручника з всесвітньої історії за 11-й клас для українських школярів припустилися жахливої помилки. Керманич "синьо-жовтих" може дізнатися дещо нове про свою кар'єру.

У розділі "Участь України в міжнародних спортивних змаганнях" вони написали, що нинішній головний тренер збірної України Андрій Шевченко був гравцем італійського "Ювентуса", а не "Мілана", повідомляє ТСН.

 

Підручник був випущений в 2019 році видавництвом "Генеза" під авторством Тетяни Ладиченко.

 
фото: трибуна

Шевченко виступав за "Мілан" від 1999 до 2006 року, а також від 2008 до 2009-го. У першому ж сезоні після переходу з "Динамо" Андрій забив за "россонері" 24 голи в Серії А, ставши найкращим бомбардиром і найкращим легіонером ліги.

Всього за італійський клуб український форвард зіграв 322 матчі у всіх турнірах, в яких забив 175 голів. У 2003 році Андрій виграв з "россонері" Лігу чемпіонів, а в 2004-му став володарем "Золотого м'яча".

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.