Вийшов офіційний постер фільму «Фортеця Хаджибей»

Одеська кіностудія представила офіційний постер фільму Костянтина Коновалова «Фортеця Хаджибей»

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, передає Укрінформ.

"У широкий кінотеатральний прокат стрічка виходить 15 жовтня 2020 року", - нагадали у пресслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Одеська кіностудія презентувала офіційний трейлер фільму "Фортеця Хаджибей".

 

Події фільму відбуваються в період російсько-турецької війни за території Північного Причорномор'я. Козак Андрій має передати важливу інформацію у Стамбул. Для цього йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми. Молоді люди наважуються на ризиковану операцію.

Виробництво фільму здійснила Одеська кіностудія за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Фільм знято у копродукції: Georgian International Film (Грузія), AISI film (Туреччина), Національна кіностудія ім. О.Довженка (Україна), Тернопільська кінокомісія (Україна), кінокомпанія "ІнсайтМедіа" (Україна).

Режисер-постановник - Костянтин Коновалов. Сценарій - Євген Тимошенко, Костянтин Коновалов, за участі Мірзи Давітая. Креативний продюсер - Заза Урушадзе (Грузія). Оператор-постановник - Володимир Гуєвський. Художник-постановник - Володимир Філіппов. Композитор - Мустафа Язиджіолу. Генеральний продюсер - Андрій Осіпов (Україна). Продюсери - Юрій Калиновський (Україна), Мірза Давітая (Грузія), Ердал Кучук (Туреччина), Ондер Асру (Туреччина). Виконавчий продюсер - Олександр Омельянов (Україна).

В ролях: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко, Ірина Новосьолова.

Зйомки фільму відбувались на натурному майданчику та в павільонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.