АНОНС: прем’єра документальної стрічки про тюрму НКВС у Дрогобичі

Фільм виходить 27 січня на всіх регіональних телеканалах «Суспільного мовлення» та на YouTube

Студія документальних фільмів DocNoteFilms представляє новий проєкт "Тюрма на Стрийській". Він розповідає історію викриття злочинів комуністичного режиму у західноукраїнському місті Дрогобичі, де будівля колишнього повітового суду перетворилася на катівню та місце поховань сотень безвинних жертв. Тизер можна переглянути за посиланням.

На вулиці Стрийській, 3, знаходиться фізико-математичний факультет Дрогобицького Педагогічного Університету – гарна споруда початку ХХ століття. Її збудували як повітовий суд за часів Австро-Угорської імперії, згодом її використовувала як суд Польща. Але все змінилося з початком Другої світової війни та трьома хвилями окупації: радянської, німецької та знову радянської. Комуністичний режим перетворив будівлю на тюрму з катівнею, де були знищені ті, хто підпав під клеймо "ворога народу". А у 1959-му цю споруду віддали університету.

Тривалий час страшна історія будівлі зберігалася лише у переказах місцевих мешканців, і тільки на початку 90-х правда вийшла назовні: були проведені перші дослідження, розкопки та перепоховання жертв.

Ідея створення стрічки належить ініціативній групі дрогобичан – о. Тарасу Гарасимчуку, Миколі Походжаю, Володимиру Пограничному та Олені Куртяк. Це спроба візуалізувати усну історію місця, яку знали і переповідали практично всі жителі Дрогобича та довколишніх сіл, для інших міст та містечок України, та нагадати про наслідки радянського "визволення".

Продюсер стрічки Сергій Малярчук розповідає:

"Для мене, як дрогобичанина, робота над цим фільмом була особливо відповідальною. Адже історію про тюрму на Стрийській знав чи не кожен мешканець міста. Але масштабний злочин, який був скоєний за часів правління совітів у Дрогобичі, так і не був належним чином висвітлений та засуджений суспільством. А не покаране зло продовжувало існувати. 

Неможливо показати всю трагедію у відносно короткому документальному фільмі, але вважаю, що ця робота ще раз приверне увагу істориків, науковців і творчої інтелігенції до цієї історії створення та сприятиме створенню більш масштабних проектів". 

Прем'єра фільму "Тюрма на Стрийській" відбудеться 27 січня о 21:15 на регіональних каналах Суспільного: "UA: Київ"; "UA: Вінниця"; "UA: Волинь"; "UA: Дніпро"; "UA: Донбас"; "UA: Житомир"; "UA: Закарпаття"; "UA: Запоріжжя"; "UA: Карпати"; "UA: Кропивницький"; "UA: Львів"; "UA: Миколаїв"; "UA: Одеса"; "UA: Полтава"; "UA: Рівне"; "UA: Суми"; "UA: Тернопіль"; "UA: Харків"; "UA: Херсон"; "UA: Поділля"; "UA: Черкаси"; "UA: Буковина"; "UA: Чернігів".

Крім того, після телерелізу стрічка з'явиться на YouTube-каналі DocNoteFilms.

Теми

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.