Автори фільму "Лемик" збирають кошти на продовження зйомок

В основу художнього фільму “Лемик” покладено реальну історію, що сталась у Львові у 1933 році. - атентат на радянського консула Майлова. Головний герой – 18-річний юнак Микола Лемик.

Священик УГКЦ Михайло Греділь узявся за створення кінострічки про Миколу Лемика.
 
У доробку автора вже є фільм "Незламні". Це короткометражний художній історико-документальний фільм, знятий на основі реальних подій, розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році.

В основу художнього фільму "Лемик" покладено реальну історію, що сталась у Львові у 1933 році. - атентат на радянського консула Майлова. Головний герой – 18-річний юнак Микола Лемик.

Кошти на постпродакшн (монтаж, звук, кольорокорекцію) заклали Львівська ОДА та Городоцька громада. Однак великих фінансових витрат потребує сам процес зйомок.

Надати матеріальну допомогу можна переказом:

для фізичних осіб номер картки: ПриватБанк 5168 7427 1336 8235 Греділь М.І.

для юридичних осіб: ГО Апостольська Чота ЄДРПОУ 41606880 МФО 305299 Рахунок UA653052990000026001021012983 ПриватБанк

Теми

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.