Автори фільму "Лемик" збирають кошти на продовження зйомок

В основу художнього фільму “Лемик” покладено реальну історію, що сталась у Львові у 1933 році. - атентат на радянського консула Майлова. Головний герой – 18-річний юнак Микола Лемик.

Священик УГКЦ Михайло Греділь узявся за створення кінострічки про Миколу Лемика.
 
У доробку автора вже є фільм "Незламні". Це короткометражний художній історико-документальний фільм, знятий на основі реальних подій, розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році.

В основу художнього фільму "Лемик" покладено реальну історію, що сталась у Львові у 1933 році. - атентат на радянського консула Майлова. Головний герой – 18-річний юнак Микола Лемик.

Кошти на постпродакшн (монтаж, звук, кольорокорекцію) заклали Львівська ОДА та Городоцька громада. Однак великих фінансових витрат потребує сам процес зйомок.

Надати матеріальну допомогу можна переказом:

для фізичних осіб номер картки: ПриватБанк 5168 7427 1336 8235 Греділь М.І.

для юридичних осіб: ГО Апостольська Чота ЄДРПОУ 41606880 МФО 305299 Рахунок UA653052990000026001021012983 ПриватБанк

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".