На Київщині відкрили барельєф полковнику Армії УНР Марку Безручку

У місті Боярка, що на Київщині, 10 жовтня вшанували командира 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР Марка Безручка.

Про це повідомляє Благодійний Фонд "Героїка".

 

Увічнили українського полководця меморіальним барельєфом роботи Олександра Михайлицького, розміщеним на фасаді будинку Александрової, де сьогодні розташована Боярська дитяча школа мистецтв (біля боярського вокзалу).

У травні 1920 року розпочався легендарний спільний визвольний похід Армії Української Народної Республіки та Війська польського до Києва. Союзницькі війська мали звільнити столицю України від російсько-більшовицьких загарбників.

В авангарді війська до Києва просувалася і 6-та Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка.

6 травня 1920 року підрозділи дивізії зайняли станцію Боярка і облаштували свій штаб у великому, просторому особняку Александрової.

Барельєф виготовлено і встановлено коштом Боярської міської ради, з ініціативи Андрія Ковальова, члена правління фонду "Героїка".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.