АНОНС: «Незавершена Друга світова війна у наукових студіях та комеморації» онлайн-дискусія

6 жовтня 2020 року відбудеться онлайн-дискусія про «незавершену» Другу світову війну

Друга світова війна формально закінчилася 2 вересня 1945 року підписанням Акту про капітуляцію Японії. Але політичні, економічні, культурні наслідки цієї війни продовжують впливати на сучасне життя в Європі й відносини між країнами. Ще очікують на вшанування пам'яті розстріляні євреї, роми і непоховані солдати, на відновлення справедливості – незліченні жертви цієї війни. Ще тривають "війни пам'яті".

То чи можна говорити про завершення Другої світової війни? І коли вона завершилася / завершиться для України? Над цими питаннями та багатьма іншими будуть розмірковувати учасники онлайн-дискусії, яку організовують спільно УІНП та Інститут історії України Національної академії наук 6 жовтня 2020 року.

 



Тематичні блоки

16.00 – 17.30 Як говорити про Другу світову?
Спікери:
✅Олександр Лисенко "Занурення у війну": стратегії осмислення подій Другої світової"
✅Антон Дробович "Токсичні пастки чорно-білих ілюзій"
✅Віталій Нахманович "Друга світова: прорадянський міф у західному пам'яттєвому дискурсі"

18.00 – 20.00 Історія Другої світової війни: відома і невідома
Спікери:
✅Сергій Плохій "Ціна миру: міжнародний вимір"
✅Тамара Вронська "Коли закінчилася Друга світова війна для України?"
✅Сергій Єкельчик "Повсякдення Другої світової війни"
✅Олена Стяжкіна "Неочікувані наслідки незавершеної війни"

Модеруватиме дискусію Олександр Зінченко.

Розмова транслюватиметься на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.