КҐБ проти студентської революції 90-го — оприлюднені документи

Стали доступні онлайн свідчення з архівів КҐБ та фото студентського протесту, який передував відновленню незалежності України. З нагоди 30-річчя події можна ознайомитися із колекцією в Електронному архіві Українського визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ й Архівом національної пам'яті публікує на сайті Е-архіву оцифровану збірку із 44 документів про "Революцію на граніті"

 

 

"Увагу всієї країни привернула акція голодування студентів у Києві, де у центрі міста розташований наметовий табір. Біля голодуючих щоденно проводяться несанкціоновані мітинги і походи, що дезорганізують рух транспорту на Хрещатику. 10 жовтня мало місце багатолюдне пікетування будинку Держтелерадіо УРСР", — йдеться у повідомленні, поданому у жовтні 1990 року на ім'я Леоніда Кравчука, тодішнього Голову Верховної Ради УРСР. 

 

Силовики неодноразово пропонували "вжити заходи" для "наведення порядку" та побоювалися, що цей протест може запустити незворотні "деструктивні" наслідки. 

 

"Колекція включає документи, які хронологічно охоплюють ширший період — 1988—1990 роки. Це показує контекст напередодні Революції", — розповідає Анна Олійник, директорка Центру досліджень визвольного руху. — "Наприклад, один документ показує, як реагували спецслужби на ініціативи щодо відродження національної символіки, яку студенти згодом широко використовували під час протесту. В іншому КҐБ скаржиться, що закордонні частини ОУН та українська діаспора втручаються в демократичні перетворення в Україні (мовою документів КҐБ — "розхитують радянську владу")". 

 

КҐБ також повідомляв про плани демократичної опозиції провести "всеукраїнську політичну забастовку" 1 жовтня, зокрема, хто і звідки планує приїхати, де будуть зупинятися, що саме планують робити. Готував звіти про настрої в столиці та регіонах, про реакцію людей на студентське голодування тощо. 

 

Також до колекції увійшли 16 світлин, які львівське Студентське братство передало до фондів Національного музею Революції Гідності. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.