Офіс Президента відреагував на рішення суду у справі книги про Стуса

В Офісі президента заявили, що взяли до відома рішення Дарницького районного суду Києва щодо книги "Справа Василя Стуса", яке зобов’язує автора книги Вахтанга Кіпіані видалити згадки про тодішнього адвоката поета, а нині голову політради ОПЗЖ Віктора Медведчука

У заяві, опублікованій на сайті Президента йдеться про таке: "Взяли до відома рішення Дарницького районного суду міста Києва щодо книги "Справа Василя Стуса". Також взяли до відома заяви автора книги Вахтанга Кіпіані та представників видавництва про намір подати апеляцію. Це щонайменше свідчення того, що суспільство готове відстоювати свої права".

 

В ОП "здивовані деякими формулюваннями у вказаному рішенні". Проте незалежність судової гілки влади не ставиться під сумнів. 

Там також вважають "дивними" визначення Медведчука як "персонажа твору", оскільки він був учасником судового процесу над поетом. Це підтверджують матеріали кримінальної справи. 

"Отже, саме за цією логікою книги, Медведчук В. В. є учасником справжнього процесу, який мав місце в історії, а не просто "персонажем твору". Поведінка учасника проаналізована виключно на підставі документально зафіксованих фактів, які не є продуктом літературної творчості авторів і літературною вигадкою", – заявили в Офісі. 

Окрім того, там нагадали, що цензура в Україна заборонена у будь-яких проявах, а опрацювання матеріалів історії не мають обмежуватись через емоції чи статус учасників подій. 

"Закликаємо всіх громадян мати сміливість чесно дивитися на події минулого нашого народу та дії або бездіяльність окремих осіб", – підсумували в Офісі президента. 

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну