Стартував проєкт «Екземпляри ХХ» про літературно-мистецьку періодику ХХ століття

Проєкт спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори

Проєкт "Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття" реалізується культурно-видавничим медіа "Читомо" за підтримки Українського культурного фонду.

 

На сайті "Читомо" підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. 

Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

"Унікальність проєкту в його кроссекторальності, адже наукові консультанти представляють різні сфери — візуальне мистецтво, літературу, кіно, видавничу справу й редагування, історію, що дозволяє комплексно поглянути на видання й виявити їхні особливості. За кожним із цих призабутих, а для широкого загалу невідомих видань стояли люди, які любили свою справу й попри складні й часто небезпечні умови висвітлювали культурні процеси, а часто  були їхніми творцями", – розповідає Оксана Хмельовська, співкураторка проєкту.

Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини. 

"В епоху діджиталізації та поступового зникнення друкованої періодики, збереження цих видань як артефактів матеріальної культури та історії набуває нового значення. Це спадок, який ми маємо вивчити й повернути у культурний обіг. Він слугує не лише історичним зрізом епох, але й свідченням того, що мистецькі процеси в Україні не припинялися навіть у найскрутніші часи", – говорить  Олександр Мимрук, співкуратор проєкту.

Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва. Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.

Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику: 

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.

Вибір в умовах безнадії: Йосиф Зісельс у розмові із Мирославою Барчук

Подія за участі дисидента та громадського діяча Йосифа Зісельса і журналістки, телеведучої Мирослави Барчук відбулась 23 травня у просторі Українського ПЕН. Публікуємо текстову версію розмови на тему "Вибір в умовах безнадії", яку записала Таня Миронишена.

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.