Стартував проєкт «Екземпляри ХХ» про літературно-мистецьку періодику ХХ століття

Проєкт спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори

Проєкт "Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття" реалізується культурно-видавничим медіа "Читомо" за підтримки Українського культурного фонду.

 

На сайті "Читомо" підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. 

Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

"Унікальність проєкту в його кроссекторальності, адже наукові консультанти представляють різні сфери — візуальне мистецтво, літературу, кіно, видавничу справу й редагування, історію, що дозволяє комплексно поглянути на видання й виявити їхні особливості. За кожним із цих призабутих, а для широкого загалу невідомих видань стояли люди, які любили свою справу й попри складні й часто небезпечні умови висвітлювали культурні процеси, а часто  були їхніми творцями", – розповідає Оксана Хмельовська, співкураторка проєкту.

Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини. 

"В епоху діджиталізації та поступового зникнення друкованої періодики, збереження цих видань як артефактів матеріальної культури та історії набуває нового значення. Це спадок, який ми маємо вивчити й повернути у культурний обіг. Він слугує не лише історичним зрізом епох, але й свідченням того, що мистецькі процеси в Україні не припинялися навіть у найскрутніші часи", – говорить  Олександр Мимрук, співкуратор проєкту.

Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва. Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.

Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику: 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.