АНОНС: круглий стіл «Україна та Німеччина у світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті»

Організатори також відкриють виставку, проведуть прес-конференцію та презентацію нових видань

 

22 жовтня о 10.00 у приміщенні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького відбудеться ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ "Матеріальні сліди перебування німців на території України ХІХ – поч. ХХ ст.: мир і війна", яка є візуальним прологом до подальшої наукової дискусії – ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ за участі відомих істориків, серед яких: проф. Владислав Гриневич (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України; Інститут дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру), проф. Людмила Гриневич (Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору), проф. Ярослав Грицак (Український католицький університет), д-р Руслан Забілий (Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"), проф. Олександр Лисенко (Інститут історії України Національної академії наук України), д-р Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, директор Інституту історії Дніпра, проф. Юрій Шаповал (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України), д-р Ігор Щупак (Український інститут вивчення Голокосту "Ткума") та ін.

 О 10 год. 30 хв., у кінозалі Музею АТО ДНІМ ім. Д. Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена роботі круглого столу та відкриттю виставки. У прес-конференції візьмуть участь представники інституцій, які виступили співорганізаторами круглого столу: Штефан Кайль, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс у Дніпрі); Юлія Пісчанська, директор Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького; проф. Сергій Світленко, декан історичного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара; д-р Єгор Врадій, заступник директора Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума"; д-р Валерія Лавренко, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького; д-р Олег Репан та ін.

О 15 год. 50 хв. у рамках Круглого столу відбудеться ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ, присвячених історії Другої світової війни та Голокосту, серед яких: Олена Стяжкіна "Рокада: чотири нариси з історії Другої світової", Адам Джонс "Геноцид: Вступ до глобальної історії", науковий щорічник "Проблеми історії Голокосту: український вимір" та інші. 

У зв'язку з карантинними обмеженнями присутність глядачів під час Круглого столу, нажаль, неможлива – усіх бажаючих запрошують переглянути онлайн-трансляцію на Facebook-сторінці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».