АНОНС: круглий стіл «Україна та Німеччина у світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті»

Організатори також відкриють виставку, проведуть прес-конференцію та презентацію нових видань

 

22 жовтня о 10.00 у приміщенні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького відбудеться ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ "Матеріальні сліди перебування німців на території України ХІХ – поч. ХХ ст.: мир і війна", яка є візуальним прологом до подальшої наукової дискусії – ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ за участі відомих істориків, серед яких: проф. Владислав Гриневич (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України; Інститут дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру), проф. Людмила Гриневич (Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору), проф. Ярослав Грицак (Український католицький університет), д-р Руслан Забілий (Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"), проф. Олександр Лисенко (Інститут історії України Національної академії наук України), д-р Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, директор Інституту історії Дніпра, проф. Юрій Шаповал (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України), д-р Ігор Щупак (Український інститут вивчення Голокосту "Ткума") та ін.

 О 10 год. 30 хв., у кінозалі Музею АТО ДНІМ ім. Д. Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена роботі круглого столу та відкриттю виставки. У прес-конференції візьмуть участь представники інституцій, які виступили співорганізаторами круглого столу: Штефан Кайль, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс у Дніпрі); Юлія Пісчанська, директор Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького; проф. Сергій Світленко, декан історичного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара; д-р Єгор Врадій, заступник директора Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума"; д-р Валерія Лавренко, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького; д-р Олег Репан та ін.

О 15 год. 50 хв. у рамках Круглого столу відбудеться ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ, присвячених історії Другої світової війни та Голокосту, серед яких: Олена Стяжкіна "Рокада: чотири нариси з історії Другої світової", Адам Джонс "Геноцид: Вступ до глобальної історії", науковий щорічник "Проблеми історії Голокосту: український вимір" та інші. 

У зв'язку з карантинними обмеженнями присутність глядачів під час Круглого столу, нажаль, неможлива – усіх бажаючих запрошують переглянути онлайн-трансляцію на Facebook-сторінці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.