АНОНС: круглий стіл «Україна та Німеччина у світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті»

Організатори також відкриють виставку, проведуть прес-конференцію та презентацію нових видань

 

22 жовтня о 10.00 у приміщенні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького відбудеться ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ "Матеріальні сліди перебування німців на території України ХІХ – поч. ХХ ст.: мир і війна", яка є візуальним прологом до подальшої наукової дискусії – ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ за участі відомих істориків, серед яких: проф. Владислав Гриневич (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України; Інститут дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру), проф. Людмила Гриневич (Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору), проф. Ярослав Грицак (Український католицький університет), д-р Руслан Забілий (Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"), проф. Олександр Лисенко (Інститут історії України Національної академії наук України), д-р Олег Репан, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, директор Інституту історії Дніпра, проф. Юрій Шаповал (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України), д-р Ігор Щупак (Український інститут вивчення Голокосту "Ткума") та ін.

 О 10 год. 30 хв., у кінозалі Музею АТО ДНІМ ім. Д. Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена роботі круглого столу та відкриттю виставки. У прес-конференції візьмуть участь представники інституцій, які виступили співорганізаторами круглого столу: Штефан Кайль, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс у Дніпрі); Юлія Пісчанська, директор Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького; проф. Сергій Світленко, декан історичного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара; д-р Єгор Врадій, заступник директора Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума"; д-р Валерія Лавренко, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького; д-р Олег Репан та ін.

О 15 год. 50 хв. у рамках Круглого столу відбудеться ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ, присвячених історії Другої світової війни та Голокосту, серед яких: Олена Стяжкіна "Рокада: чотири нариси з історії Другої світової", Адам Джонс "Геноцид: Вступ до глобальної історії", науковий щорічник "Проблеми історії Голокосту: український вимір" та інші. 

У зв'язку з карантинними обмеженнями присутність глядачів під час Круглого столу, нажаль, неможлива – усіх бажаючих запрошують переглянути онлайн-трансляцію на Facebook-сторінці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.