Спецпроект

У Польщі презентували онлайн-базу поляків-жертв Волинської трагедії

8 липня, спеціально до чергової річниці Волинської трагедії, Інститут національної пам’яті Польщі презентував онлайн-базу поляків-жертв подій на Волині у 1943 році

Як повідомляє "Волинський монітор", у варшавському освітньому центрі імені Януша Куртики "Зупинка Історія" із цієї нагоди провели прес-конференцію.

Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березниця
Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березовиця

Роботу над базою розпочали у 2019 р, закінчення проєкту організатори планують на 2023 р. – 80-ту річницю Волинської трагедії. Станом на сьогодні в базі даних на порталі zbrodniawolynska.pl зібрано близько 17 тис. записів.

Усі вони стосуються Волинського воєводства.

У базі даних можна шукати інформацію про загиблих під час Волинської різні за різними параметрами: прізвищем, місцевістю, національністю, датою.

 
Палаюче українське село Сагринь на Холмщині, спалене Армією Крайовою 10-11 березня 1944 року

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.