Вандали пошкодили щонайменше 70 музейних експонатів у центрі Берліна

Акти вандалізму сталися ще 3 жовтня, у День німецької єдності, проте громадськість не була про це поінформована

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на видання Zeit.

 

За даними газети, один або декілька зловмисників залили маслянистою рідиною об'єкти у Новому музеї, Старій національній галереї, музеї Пергамон та інших закладах, розташованих на Музейному острові. Серед пошкоджених експонатів - єгипетські саркофаги, кам'яні скульптури та картини ХІХ століття. На них залишилися видимі плями.

Зазначається, що це "одна з наймасштабніших атак на твори мистецтва та античності в історії повоєнної Німеччини".

Акти вандалізму сталися ще 3 жовтня, у День німецької єдності, проте громадськість не була про це поінформована. Про мотиви злочинців нічого не відомо. Розпочато попереднє розслідування.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.