МЗС: організовані росіянами розкопки в Криму - незаконні

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв’язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України

За повідомленням Української правди, на окупованих територіях Севастополя і АР Крим в рамках так званого "історико-археологічного проекту" "Крим-Севастополь 2020" російські окупанти організували "розкопки" нібито з метою пошуку останків російських, французьких і англійських солдатів, які загинули під час Кримської війни.

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв'язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України. 

 

Відповідно до положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, Російська Федерація як держава-окупант повинна поважати культурні цінності, розташовані на тимчасово окупованій території України,  а також вживати необхідних заходів для їх збереження.

Рекомендаціями Генеральної конференції ЮНЕСКО, що визначає принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок від 5 грудня 1956 року, передбачено, що,  у випадку збройного конфлікту, держава, яка окупувала територію іншої держави, повинна утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій  території.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.