МЗС: організовані росіянами розкопки в Криму - незаконні

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв’язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України

За повідомленням Української правди, на окупованих територіях Севастополя і АР Крим в рамках так званого "історико-археологічного проекту" "Крим-Севастополь 2020" російські окупанти організували "розкопки" нібито з метою пошуку останків російських, французьких і англійських солдатів, які загинули під час Кримської війни.

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв'язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України. 

 

Відповідно до положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, Російська Федерація як держава-окупант повинна поважати культурні цінності, розташовані на тимчасово окупованій території України,  а також вживати необхідних заходів для їх збереження.

Рекомендаціями Генеральної конференції ЮНЕСКО, що визначає принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок від 5 грудня 1956 року, передбачено, що,  у випадку збройного конфлікту, держава, яка окупувала територію іншої держави, повинна утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій  території.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.