У Туреччині знайшли унікальні артефакти віком 4 тисячі років

Турецькі дослідники морських глибин виявили на дні Егейського моря унікальні артефакти, вік яких складає 4 тисячі років

 

Знахідка також є доказом існування в той час торгового шляху між Муглою та Родосом. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на турецьке видання Hürriyet.

"У рамках проєкту з інвентаризації корабельних аварій турецькі вчені, які працюють на дослідницькому кораблі Koca Piri Reis біля Бозбуруну в районі Мармариса, в провінції Мугла, знайшли сотні історичних артефактів, датовані приблизно 4 тисячами років", - повідомляє видання.

Науковці відносять знайдені артефакти до бронзового століття та вважають їх доказом існування торгового шляху між Муглою та Родосом.

"Знахідки показують, що кераміка, вироблена на Криті, найімовірніше, подорожувала на північ до Яссоса, Мілета, Ефеса і Трої, до північних егейських островів для експорту через Родос і півострів Бозбурун, і на сьогоднішній день існує багато даних про цей шлях", - зазначили науковці.

Серед сотень знайдених артефактів багато керамічних горщиків, кухонної утварі, кам'яних сокир, інші предмети побуту тієї доби. Вчені припускають, що натрапили на сліди існування мінойської цивілізації.

Цей дослідницький проєкт триває з 2019 року. Завдяки цій знахідці вчені мають надію знайти взаємозв'язок між анатолійською та мінойською цивілізаціями та отримати більше інформації про торгові шляхи того періоду.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.