АНОНС: презентація проєкту «Княжий Звенигород: від реального до віртуального»

Вперше в Україні у віртуальній реальності відтворили середньовічну княжу столицю. 12 місць давнього Звенигорода тепер можна роздивитись у VR окулярах

29 жовтня відбудеться презентація проєкту "Княжий Звенигород: від реального до віртуального", який реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Пустомитівської районної ради.

Вперше в Україні у віртуальній реальності відтворили середньовічну княжу столицю. 12 місць давнього Звенигорода тепер можна роздивитись у VR окулярах. Чотири з них - інтер'єри знакових будівель, вісім - екстер'єри. VR-екскурсії можна буде побачити усім охочим у новоствореному заповіднику "Древній Звенигород".

У співпраці з компанією Skeiron в рамках проєкту також було створено AR додаток, до якого увійшли AR-поштівки, "портали часу" та дитяча книжечка "Пригоди у княжому Звенигороді", яку намалювала львівська художниця Леся Квик, а вірші написав відомий письменник та перекладач Андрій Содомора.

 

Місце проведення презентації: Львів, вул. Джерельна, 22 (Ennio event square)

Пресконференція та презентація для журналістів розпочнеться о 15.00

Контактний телефон - менеджерка з комунікації проєкту Мирослава Іваник +380970788849

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.