У Львові створять музей фотографії

Рішення про його створення ухвалили на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Наразі в мерії готують концепцію Львівського музею фотографії та підшуковують приміщення, де його можна буде розмістити.

"Ми впродовж кількох тижнів спілкувалися з фотографом Романом Метельським. Попередньо визначили наступні кроки, для яких потрібне відповідне рішення виконкому", — зазначив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

Раніше Роман Метельський з командою сайту "Фотографії старого Львова" анонсував початок роботи над проєктом "Фотомузей". Новий музей має зібрати в одному місці та зберегти фотоісторію Львова та зразки старих фотоапаратів, аксесуарів до них, фотоальбомів, негативів, журналів й іншої атрибутики.

Активіст часто влаштовує кураторські тематичні екскурсії. Наприклад, така відбулася наприкінці вересня у Львівському історичному музеї, де розповідали про зародження та становлення фотосправи.

Де саме у Львові відкриють нову туристичну локацію, поки невідомо. Зважаючи на доручення міського голови Андрія Садового, це буде в одному з трьох районів: Галицькому, Франківському або Личаківському.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.