Полтавська ОДА створила журі конкурсу на кращий пам’ятник Симонові Петлюрі

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов підписав розпорядження про проведення відкритого всеукраїнського конкурсу на спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі. Творчі змагання відбудуться, щоб визначити кращу проєктну пропозицію.

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавській облдержадміністрації.

 

Замовником конкурсу визначили Полтавську обласну державну адміністрацію (ПОДА). Документом також передбачено, що Департамент будівництва, містобудування й архітектури ПОДА має розробити та подати на затвердження умови проведення конкурсу. Преміальний фонд переможцям конкурсу визначить Департамент культури й туризму ПОДА.

Також затвердили склад журі всеукраїнського конкурсу. Згідно з пропозиціями голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича до журі увійшли й четверо представників цього центрального органу виконавчої влади.

Зокрема, це кияни – експерт із меморіалізації Ростислав Лужецький, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук Ярослав Файзулін, Сергій Юрченко, лауреат державної премії в галузі архітектури та полтавець Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу.

Також до складу журі увійшли: Артур Ароян (кандидат архітектури); Оксана Бєлявська (кандидатка архітектури); Едуард Зубашич (голова обласної організації національної спілки архітекторів); Ірина Особік (заступниця директора Департаменту будівництва, містобудування й архітектури); Олександр Отич (заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю); Віталій Павлов (начальник відділу туризму та культурної спадщини); Катерина Рижеченко (заступниця голови ПОДА); Юрій Самойленко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Олександр Тарасенко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Микола Шевельов (начальник Управління в справах містобудування й архітектури); Інна Шерстюк (заступник директора Департаменту культури й туризму ПОДА); Василь Шулик (доктор архітектури, професор).


Нагадуємо, що на засіданні тридцять шостої сесії Полтавської міської ради депутати   підтримали проєкт рішення "Про погодження місця встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві". За нього проголосували більшість народних обранців-виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади, зокрема 23 з 27 присутніх на сесії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.