Полтавська ОДА створила журі конкурсу на кращий пам’ятник Симонові Петлюрі

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов підписав розпорядження про проведення відкритого всеукраїнського конкурсу на спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі. Творчі змагання відбудуться, щоб визначити кращу проєктну пропозицію.

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавській облдержадміністрації.

 

Замовником конкурсу визначили Полтавську обласну державну адміністрацію (ПОДА). Документом також передбачено, що Департамент будівництва, містобудування й архітектури ПОДА має розробити та подати на затвердження умови проведення конкурсу. Преміальний фонд переможцям конкурсу визначить Департамент культури й туризму ПОДА.

Також затвердили склад журі всеукраїнського конкурсу. Згідно з пропозиціями голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича до журі увійшли й четверо представників цього центрального органу виконавчої влади.

Зокрема, це кияни – експерт із меморіалізації Ростислав Лужецький, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук Ярослав Файзулін, Сергій Юрченко, лауреат державної премії в галузі архітектури та полтавець Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу.

Також до складу журі увійшли: Артур Ароян (кандидат архітектури); Оксана Бєлявська (кандидатка архітектури); Едуард Зубашич (голова обласної організації національної спілки архітекторів); Ірина Особік (заступниця директора Департаменту будівництва, містобудування й архітектури); Олександр Отич (заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю); Віталій Павлов (начальник відділу туризму та культурної спадщини); Катерина Рижеченко (заступниця голови ПОДА); Юрій Самойленко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Олександр Тарасенко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Микола Шевельов (начальник Управління в справах містобудування й архітектури); Інна Шерстюк (заступник директора Департаменту культури й туризму ПОДА); Василь Шулик (доктор архітектури, професор).


Нагадуємо, що на засіданні тридцять шостої сесії Полтавської міської ради депутати   підтримали проєкт рішення "Про погодження місця встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві". За нього проголосували більшість народних обранців-виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади, зокрема 23 з 27 присутніх на сесії.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть