Полтавська ОДА створила журі конкурсу на кращий пам’ятник Симонові Петлюрі

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов підписав розпорядження про проведення відкритого всеукраїнського конкурсу на спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі. Творчі змагання відбудуться, щоб визначити кращу проєктну пропозицію.

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавській облдержадміністрації.

 

Замовником конкурсу визначили Полтавську обласну державну адміністрацію (ПОДА). Документом також передбачено, що Департамент будівництва, містобудування й архітектури ПОДА має розробити та подати на затвердження умови проведення конкурсу. Преміальний фонд переможцям конкурсу визначить Департамент культури й туризму ПОДА.

Також затвердили склад журі всеукраїнського конкурсу. Згідно з пропозиціями голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича до журі увійшли й четверо представників цього центрального органу виконавчої влади.

Зокрема, це кияни – експерт із меморіалізації Ростислав Лужецький, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук Ярослав Файзулін, Сергій Юрченко, лауреат державної премії в галузі архітектури та полтавець Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу.

Також до складу журі увійшли: Артур Ароян (кандидат архітектури); Оксана Бєлявська (кандидатка архітектури); Едуард Зубашич (голова обласної організації національної спілки архітекторів); Ірина Особік (заступниця директора Департаменту будівництва, містобудування й архітектури); Олександр Отич (заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю); Віталій Павлов (начальник відділу туризму та культурної спадщини); Катерина Рижеченко (заступниця голови ПОДА); Юрій Самойленко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Олександр Тарасенко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Микола Шевельов (начальник Управління в справах містобудування й архітектури); Інна Шерстюк (заступник директора Департаменту культури й туризму ПОДА); Василь Шулик (доктор архітектури, професор).


Нагадуємо, що на засіданні тридцять шостої сесії Полтавської міської ради депутати   підтримали проєкт рішення "Про погодження місця встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві". За нього проголосували більшість народних обранців-виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади, зокрема 23 з 27 присутніх на сесії.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.