На Київщині невідомі зірвали пам’ятну табличку громадсько-політичному діячеві

Дошку зірвали з приміщення школи у Медвині, де у 1910-х роках навчався Іван Дубинець — громадсько-політичний діяч, археолог, геолог, автор книги спогадів «Горить Медвин» про Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 років, активний діяч української діяспори в США, співзасновник товариства «ДОБРУС» (Демократичного об’єднання бувших репресованих совєтами), що займалося просвітницькою і правовою діяльністю, розповідаючи закордоном про злочини СССР проти українців, зокрема про Голодомор.

Про це повідомляється на ФБ-сторінці "Сторіччя Медвинського антибільшовицького повстання".

 

Табличку встановлювали активісти освітньої ініціативи "Медвин. Повстання" за підтримки Медвинського краєзнавчого музею, якому зараз і належить будинок, до сотої річниці Медвинського антибільшовицького повстання.

Тоді ж, у серпні цього року, розробили історико-туристичний маршрут, пов'язаний із учасниками та місцями цієї події та промаркували всі ці локації інформаційними табличками.

Крім пам'ятної таблички Іванові Дубинцю зникла табличка поблизу урочища Хабні в Медвині, де 28 серпня 1920 року медвинські повстанці відбили наступ більшовиків.

 


ДОВІДКА. Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 рр. являлося збройним виступом проти більшовицької окупації мешканців Медвина, Ісайок на сусідніх сіл на півдні Київщини, що підтримували Українську Народну Республіку.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.