Наводницьку башту «Київської фортеці» завершать укріплювати у грудні

Першочергові протиаварійні роботи у Наводницькій башті (1839 р.), яка входить до Національного музею «Київська фортеця», планують завершити у грудні.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Музей дуже радий, що місто знайшло у такий нелегкий час необхідні кошти для порятунку башти. Загалом на порятунок цього об'єкта виділено більше 10 млн грн. Роботи включають лише першочергові протиаварійні заходи – накрити башту, прибрати сміття, укріпити фундаменти та частково стіни", – розповів заступник генерального директора музею Андрій В'ялець.

Нині тривають роботи з будівництва та перекладання верхньої частини зовнішньої стіни, на яку має спиратися конструкція даху.

За словами заступника гендиректора музею, робітники перекладають аутентичну цеглу, а там, де вона зруйнована, використовують сучасні матеріали.

В'ялець розповів, що музейники створили концепцію музеєфікації, яку впровадять після повного завершення реставрації.

"Концепція передбачає створення музейно-мистецького комплексу, головну роль у якому відіграватиме Музей українських повстань та революцій. Також ми плануємо розмістити тут творчі майстерні, акустичний зал у дворі башти – накривши його дахом, створивши всі належні умови", – розповів В'ялець.


Наводницька башта, побудована у 1833-1839 рр., розташована на краю Печерської височини. Споруда є складовою частиною Київської фортеці – пам'ятки фортифікаційного мистецтва ХVІІІ-ХІХ ст.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.