Наводницьку башту «Київської фортеці» завершать укріплювати у грудні

Першочергові протиаварійні роботи у Наводницькій башті (1839 р.), яка входить до Національного музею «Київська фортеця», планують завершити у грудні.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Музей дуже радий, що місто знайшло у такий нелегкий час необхідні кошти для порятунку башти. Загалом на порятунок цього об'єкта виділено більше 10 млн грн. Роботи включають лише першочергові протиаварійні заходи – накрити башту, прибрати сміття, укріпити фундаменти та частково стіни", – розповів заступник генерального директора музею Андрій В'ялець.

Нині тривають роботи з будівництва та перекладання верхньої частини зовнішньої стіни, на яку має спиратися конструкція даху.

За словами заступника гендиректора музею, робітники перекладають аутентичну цеглу, а там, де вона зруйнована, використовують сучасні матеріали.

В'ялець розповів, що музейники створили концепцію музеєфікації, яку впровадять після повного завершення реставрації.

"Концепція передбачає створення музейно-мистецького комплексу, головну роль у якому відіграватиме Музей українських повстань та революцій. Також ми плануємо розмістити тут творчі майстерні, акустичний зал у дворі башти – накривши його дахом, створивши всі належні умови", – розповів В'ялець.


Наводницька башта, побудована у 1833-1839 рр., розташована на краю Печерської височини. Споруда є складовою частиною Київської фортеці – пам'ятки фортифікаційного мистецтва ХVІІІ-ХІХ ст.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.