Спецпроект

"Повстання проти голоду": УІНП випустив ролик про боротьбу українського селянства проти колективізації. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив новий просвітницький ролик в межах кампанії до 87-их роковин Голодомору в Україні про спротив українського селянства під час колективізації 1930-их років.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки, люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому. Коли ж мітинги намагатися розігнати чи залякати, заворушення переростали навіть у збройні протистояння.

Жертвами таких сутичок стали сотні радянських активістів та посадовців. У 1930 році в Україні було понад 4000 масових виступів, в яких узяли участь 1,2 млн осіб. Уже в березні 1930 року в сотнях сіл по Україні фактично від кількох днів до кількох тижнів було ліквідовано радянську владу", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, такий масовий виступ селянства змусив піти сталінський режим на поступки, дозволивши виходити з колгоспів. Однак радянська влада посилила економічний тиск на селянство.

Для тих, хто відмовлявся вступати в колгосп, встановлювались значно більші податки, штрафи, стягнення. Такі заходи дали результат — у 1932 році понад дві третини українських селянських господарств в Україні були вже в колгоспах. Завдяки цьому Сталін отримав один з інструментів контролю за селянами та зміг здійснити злочин геноциду — Голодомор.

В УІНП нагадали, що до 87-их роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада), Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".

Ролик розробила студія Prosto Production. Науковий консультант — заступник голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.