Спецпроект

"Повстання проти голоду": УІНП випустив ролик про боротьбу українського селянства проти колективізації. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив новий просвітницький ролик в межах кампанії до 87-их роковин Голодомору в Україні про спротив українського селянства під час колективізації 1930-их років.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки, люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому. Коли ж мітинги намагатися розігнати чи залякати, заворушення переростали навіть у збройні протистояння.

Жертвами таких сутичок стали сотні радянських активістів та посадовців. У 1930 році в Україні було понад 4000 масових виступів, в яких узяли участь 1,2 млн осіб. Уже в березні 1930 року в сотнях сіл по Україні фактично від кількох днів до кількох тижнів було ліквідовано радянську владу", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, такий масовий виступ селянства змусив піти сталінський режим на поступки, дозволивши виходити з колгоспів. Однак радянська влада посилила економічний тиск на селянство.

Для тих, хто відмовлявся вступати в колгосп, встановлювались значно більші податки, штрафи, стягнення. Такі заходи дали результат — у 1932 році понад дві третини українських селянських господарств в Україні були вже в колгоспах. Завдяки цьому Сталін отримав один з інструментів контролю за селянами та зміг здійснити злочин геноциду — Голодомор.

В УІНП нагадали, що до 87-их роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада), Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".

Ролик розробила студія Prosto Production. Науковий консультант — заступник голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".