Спецпроект

АНОНС: у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують аудіогід

Аудіогід Національним музеєм Голодомору-геноциду буде доступний 33 мовами

24 листопада о 13:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного".

Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33 мовами. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

На презентацію запрошені:

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;

Олександр Ткаченко – міністр культури України;

Дмитро Кулеба – міністр закордонних справ України;

Лариса Дір – начальниця управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва;

Представники посольства Литви та консульства Кенії.

"На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери (наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю) приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію.

Окремі записи були зроблені у професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа", — поділилася враженнями Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська – такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

 

Над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо.

"У процесі роботи над проєктом багато перекладачів адаптовували термінологію, яка стосується Голодомору, адже не у всіх мовах вона була розроблена раніше. Так історія геноциду українців стане ближчою та доступнішою для іноземців.

Крім того, інколи перекладачі-носії мов спершу не розуміли назви деяких музейних експонатів (наприклад, 'борть' або 'ключка'), і їхнім завданням було пояснити ці слова для наших відвідувачів", — розповіла кураторка проєкту Лариса Артеменко.

Скористатися музейним аудіогідом можна з 24 листопада

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.