Спецпроект

АНОНС: у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують аудіогід

Аудіогід Національним музеєм Голодомору-геноциду буде доступний 33 мовами

24 листопада о 13:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного".

Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33 мовами. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

На презентацію запрошені:

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;

Олександр Ткаченко – міністр культури України;

Дмитро Кулеба – міністр закордонних справ України;

Лариса Дір – начальниця управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва;

Представники посольства Литви та консульства Кенії.

"На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери (наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю) приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію.

Окремі записи були зроблені у професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа", — поділилася враженнями Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська – такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

 

Над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо.

"У процесі роботи над проєктом багато перекладачів адаптовували термінологію, яка стосується Голодомору, адже не у всіх мовах вона була розроблена раніше. Так історія геноциду українців стане ближчою та доступнішою для іноземців.

Крім того, інколи перекладачі-носії мов спершу не розуміли назви деяких музейних експонатів (наприклад, 'борть' або 'ключка'), і їхнім завданням було пояснити ці слова для наших відвідувачів", — розповіла кураторка проєкту Лариса Артеменко.

Скористатися музейним аудіогідом можна з 24 листопада

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.