В Україні відкрили онлайн-ресторан пам'яті

Напередодні дня пам'яті жертв Голодомору українська молодь створила онлайн-ресторан «Непораховані з 1932»

Студенти Української академії лідерства приготували та розмістили на сайті страви, якими харчувалися українці у голодні роки: затеруха з кори дерев, паляниці з лободи, хлібці зі соломи тощо. Ціна кожної страви — врятовані людські життя. Частину рецептів підлітки відтворили за спогадами власних дідусів та бабусь, яким вдалося вижити.

 

"Бабуся розповідала, як кору дуба або берези перемелювали у ступці з коренем лободи чи комишів, стеблом кульбаби або ромашки — і так пекли коржі. Я віддирала цю кору холодними руками й думала: як це робила моя бабуся, яка не їла декілька тижнів? Вона все життя вчила мене не викидати хліб і не гратися з їжею", — розповідає студента Академії Ілона Котовщик, чия родина пережила Голодомор на Київщині.

"Ми прагнемо розширити розуміння важливості та масштабу Голодомору, пояснити українцям сучасною мовою, як це — жити в ті часи. А також нагадати, що Голодомор — це не лише жахлива статистика, а велика трагедія конкретної української родини, персональна історія кожного із нас. Хочемо розказати про геноцид українців мовою та образами зрозумілими людям 2020 року", — розповідає керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

Онлайн-ресторан став продовженням проєкту "Uncounted since 1932", який створила Українська академія лідерства у партнерстві з агенцією "Gres Todorchuk PR" у 2017 році. Минулі три роки студенти організовували вуличні поп-ап ресторани зі стравами часів Голодомору і пригощали всіх охочих у семи містах країни, а також в Ізраїлі та Бельгії.

 

Акцію у Брюсселі весною 2018 року було відзначено трьома нагородами Effie Awards як за одну із найуспішніших комунікаційних кампаній в Україні. Цьогоріч через пандемічні обмеження унікальний формат ресторану перевели в онлайн-формат.

Цьогоріч партнерами ресторану Української академії лідерства стали Ukraїner та Музей Голодомору. Вони надали консультації та відео з проєкту "Голодомор: мозаїка історії", створені за підтримки Українського культурного фонду.

Станом на 2020 рік більшість країн не визнали Голодомор геноцидом українців. Саме слово Голодомор залишається невідомим, адже його немає в словниках, а отже, поширення та розуміння інформації про цей злочин радянської влади залишається ускладненим. Проєкт закликає українців підписати петицію, яка допоможе внести поняття Голодомор у англомовні словники.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.