В Україні відкрили онлайн-ресторан пам'яті

Напередодні дня пам'яті жертв Голодомору українська молодь створила онлайн-ресторан «Непораховані з 1932»

Студенти Української академії лідерства приготували та розмістили на сайті страви, якими харчувалися українці у голодні роки: затеруха з кори дерев, паляниці з лободи, хлібці зі соломи тощо. Ціна кожної страви — врятовані людські життя. Частину рецептів підлітки відтворили за спогадами власних дідусів та бабусь, яким вдалося вижити.

 

"Бабуся розповідала, як кору дуба або берези перемелювали у ступці з коренем лободи чи комишів, стеблом кульбаби або ромашки — і так пекли коржі. Я віддирала цю кору холодними руками й думала: як це робила моя бабуся, яка не їла декілька тижнів? Вона все життя вчила мене не викидати хліб і не гратися з їжею", — розповідає студента Академії Ілона Котовщик, чия родина пережила Голодомор на Київщині.

"Ми прагнемо розширити розуміння важливості та масштабу Голодомору, пояснити українцям сучасною мовою, як це — жити в ті часи. А також нагадати, що Голодомор — це не лише жахлива статистика, а велика трагедія конкретної української родини, персональна історія кожного із нас. Хочемо розказати про геноцид українців мовою та образами зрозумілими людям 2020 року", — розповідає керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

Онлайн-ресторан став продовженням проєкту "Uncounted since 1932", який створила Українська академія лідерства у партнерстві з агенцією "Gres Todorchuk PR" у 2017 році. Минулі три роки студенти організовували вуличні поп-ап ресторани зі стравами часів Голодомору і пригощали всіх охочих у семи містах країни, а також в Ізраїлі та Бельгії.

 

Акцію у Брюсселі весною 2018 року було відзначено трьома нагородами Effie Awards як за одну із найуспішніших комунікаційних кампаній в Україні. Цьогоріч через пандемічні обмеження унікальний формат ресторану перевели в онлайн-формат.

Цьогоріч партнерами ресторану Української академії лідерства стали Ukraїner та Музей Голодомору. Вони надали консультації та відео з проєкту "Голодомор: мозаїка історії", створені за підтримки Українського культурного фонду.

Станом на 2020 рік більшість країн не визнали Голодомор геноцидом українців. Саме слово Голодомор залишається невідомим, адже його немає в словниках, а отже, поширення та розуміння інформації про цей злочин радянської влади залишається ускладненим. Проєкт закликає українців підписати петицію, яка допоможе внести поняття Голодомор у англомовні словники.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.