АНОНС: Пресконференція щодо маніпуляцій довкола будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні

Національний музей Революції Гідності заявляє про маніпуляції навколо будівництва Меморіалу та надає докази цього

25 листопада о 13:00  в У К Р І Н Ф О Р М (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), а також онлайн на сторнці сайту Музею Майдану відбудеться пресконференція Національного музею Революції Гідності.

 

Напередодні Дня Гідності та Свободи СБУ разом із Нацполіцією провели обшуки офісів Національного музею Революції Гідності й квартири генерального директора цієї інституції Ігоря Пошивайла.

Підстава – ухвала суду в рамках кримінального провадження щодо спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Головне звинувачення, яке публічно лунає від правоохоронних органів: на будівництво були виділені кошти, частину із них витрачено, а меморіалу досі немає.

Дії Національного музею Революції Гідності цілком законні й прозорі. Базуються виключно на визначених законом процедурах. Єдиною перешкодою для будівництва меморіалу є арешт земельної ділянки, накладений за клопотанням Генеральної прокуратури.

Майже два роки поспіль Музей безперервно інформує про перепони будівництва громадськість, та всі органи влади, дотичні до питань будівництва: прокуратуру, Нацполіцію, уряд, президента. Однак для широкого загалу стан справ став відомий лише внаслідок інформаційної кампанії з дискредитації Музею та самої Революції Гідності. 

Музей готовий спростувати поширені звинувачення антидержавної деструктивної дії. Важливо розуміти, що будівельна організація-підрядник перебуває у повній готовності до робіт. Після зняття арешту Меморіал може бути збудований за пів року.

На пресконференції буде озвучено факти, продемонстровано матеріали і документи, які спростовують маніпуляції довкола питання спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Спікери:

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності
Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті
Дмитро Цвітненко – юрист Національного музею Революції Гідності

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін