Спецпроект

Польща обурилася спотворенням у Росії фактів про Катинь

Посольство Республіки Польща в Москві заявило про спотворення Російською Федерацією фактів, що стосуються Катинського злочину у Твері і Мідному, представленому на конференції щодо польсько-російських відносин.

Відповідна заява опублікована на сайті посольства.

 

Як повідомляється в ЗМІ, на конференції, що пройшла в листопаді у Тверській області, російські історики і політологи поставили під сумнів офіційну версію Польщі про поховання понад 6 тисяч розстріляних НКВД СРСР польських військовополонених під Твер'ю.

"На наш погляд, поширена на конференції версія історії була спрямована на те, щоб не визнавати відповідальність НКВД за Катинський злочин у Мідному. І підтвердити сталінську версію вбивства, що покладає відповідальність за злочин на нацистську Німеччину", - заявили дипломати.

У посольстві зазначили, що також здивовані схваленням такого заходу офіційними представниками російської Держдуми, які брали участь у конференції.


Довідково. Розстріл польських офіцерів поблизу сіл Катинь Смоленської області і Мідне Тверської області Росії об'єднується під загальною назвою "Катинський злочин".

Війська НКВД розстріляли понад 21 тис. польських офіцерів і солдатів у 1940 році в декількох місцях, зокрема поблизу сіл Катинь і Мідне, а також у Харкові та Биківні. Тривалий час радянська історіографія заперечувала факт знищення поляків радянськими спецслужбами і звинувачувала в цьому нацистів.

У вересні 2009 року польський Сейм прийняв спеціальну резолюцію, в якій засудив напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, а Катинську трагедію класифікував як "військовий злочин з ознаками геноциду".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.