Спецпроект

Населення України могло бути більшим, якби не Голодомор. Демографи назвали цифру

28 листопада 2020 року в Україні відзначатимуть День пам'яті жертв голодоморів. Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України провів аналіз втрат, яке зазнало населення України в результаті геноциду.

За даними дослідників, демографічні наслідки Голодомору відчутні і донині, якби не було голоду в 1932-1934 роках, чисельність населення в Україні зараз була б більшою приблизно на 9 млн осіб, повідомляє Главком.

 
Меморіал жертвам Голодомору в Україні у Вашингтоні, США 

Загалом, через падіння рівня народжуваності під час Голодомору Україна недорахувалась 600 тисяч немовлят.

Згідно з даними перепису населення, станом на грудень 2019 року, чисельність населення на неокупованій частини України складає 37,289 млн осіб. У порівнянні з попереднім переписом 2001 року населення України скоротилося на 11 млн людей.

Дослідження показало, що Україна зазнала значних людських втрат внаслідок голоду протягом трьох років. Втрати через надсмертність, тобто через перевищення смертності її природного рівня, в Україні внаслідок голоду у 1932–1934 рр. становлять 3,9 млн осіб. Із загальної кількості втрат 93% припадає на сільських жителів. Пік Голодомору припав на весну 1933 року.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".