Спецпроект

Музей Голодомору та МВС підписали меморандум про співпрацю

26 листопада Національний музей Голодомору і МВС підписали меморандум про співпрацю, МВС передало в музей копії кримінальних справ, що стосуються часів Голодомору, знайдені в архівах міністерства.

Про це йдеться на сайті Міністерства.

 

"Сьогодні ми в Музеї Голодомору підписали меморандум і почали процес передачі справ, що стосуються 1932-33 років, це дві справи, які ми підняли з архівів МВС, вони стосуються Херсонської області.

Одна з них з так званого "Закону про п'ять колосків", друга справа – про людоїдство. Сьогодні ми ці справи передамо для відкритого доступу в оцифрованному вигляді, і після того, як буде закінчено будівництво архіву, зможемо туди передати і оригінали всіх наших документів, які будемо окремо зберігати", - сказав міністр.

За словами Авакова, ця робота важлива як протидія антиукраїнській пропаганді.

"Чому це зараз потрібно, чому зараз ми про це говоримо, занурюємося в архіви? Тому, що пропаганда, яка розгортається проти нас, це та ж сама пропаганда, яка в той час вбивала українців, точно так же вона вбиває нас і зараз, в тому числі знищуючи нашу історичну пам'ять. Ми вважаємо правильним робити цю роботу системно і будемо працювати з музеєм з цих питань", - сказав міністр.

Аваков озвучив подробиці однієї зі справ.

"Наприклад, громадянин Херсонської області приніс в кишенях жменю зерна, його засудили на 10 років виправних робіт, з ним разом – його дружину і дітей", - розповів міністр.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.