Спецпроект

Музей Голодомору та МВС підписали меморандум про співпрацю

26 листопада Національний музей Голодомору і МВС підписали меморандум про співпрацю, МВС передало в музей копії кримінальних справ, що стосуються часів Голодомору, знайдені в архівах міністерства.

Про це йдеться на сайті Міністерства.

 

"Сьогодні ми в Музеї Голодомору підписали меморандум і почали процес передачі справ, що стосуються 1932-33 років, це дві справи, які ми підняли з архівів МВС, вони стосуються Херсонської області.

Одна з них з так званого "Закону про п'ять колосків", друга справа – про людоїдство. Сьогодні ми ці справи передамо для відкритого доступу в оцифрованному вигляді, і після того, як буде закінчено будівництво архіву, зможемо туди передати і оригінали всіх наших документів, які будемо окремо зберігати", - сказав міністр.

За словами Авакова, ця робота важлива як протидія антиукраїнській пропаганді.

"Чому це зараз потрібно, чому зараз ми про це говоримо, занурюємося в архіви? Тому, що пропаганда, яка розгортається проти нас, це та ж сама пропаганда, яка в той час вбивала українців, точно так же вона вбиває нас і зараз, в тому числі знищуючи нашу історичну пам'ять. Ми вважаємо правильним робити цю роботу системно і будемо працювати з музеєм з цих питань", - сказав міністр.

Аваков озвучив подробиці однієї зі справ.

"Наприклад, громадянин Херсонської області приніс в кишенях жменю зерна, його засудили на 10 років виправних робіт, з ним разом – його дружину і дітей", - розповів міністр.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.