У День пам’яті жертв голодоморів Київ оголосить хвилину мовчання

Київ 28 листопада о 16:00 вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"У цей день у столиці обмежать проведення заходів розважального змісту в будь-яких форматах. На території усього міста приспустять або вивісять із траурною стрічкою Державний прапор України", - йдеться у повідомленні.

Кияни також долучаться до загальноукраїнської акції "Запали свічку".

У четверту суботу листопада у столиці відбуватимуться скорботні молитви, церемонії покладання квітів і встановлення лампадок, зокрема, на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3), до Пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років на Михайлівській площі та інших пам'ятних місцях.

В онлайн-форматі та соціальних мережах триватимуть інформаційні, просвітницькі та інші тематичні заходи під загальним гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду". Тематичні уроки, виховні години, лекції, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки пройдуть і в освітніх закладах Києва.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває