У День пам’яті жертв голодоморів Київ оголосить хвилину мовчання

Київ 28 листопада о 16:00 вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"У цей день у столиці обмежать проведення заходів розважального змісту в будь-яких форматах. На території усього міста приспустять або вивісять із траурною стрічкою Державний прапор України", - йдеться у повідомленні.

Кияни також долучаться до загальноукраїнської акції "Запали свічку".

У четверту суботу листопада у столиці відбуватимуться скорботні молитви, церемонії покладання квітів і встановлення лампадок, зокрема, на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3), до Пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років на Михайлівській площі та інших пам'ятних місцях.

В онлайн-форматі та соціальних мережах триватимуть інформаційні, просвітницькі та інші тематичні заходи під загальним гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду". Тематичні уроки, виховні години, лекції, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки пройдуть і в освітніх закладах Києва.

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»