Українці у Франції ініціювали флешмоб у пам'ять жертв Голодомору

Українці у Франції запрошують приєднатися до онлайн-флешмобу «Розкажи свою історію. Голодомор».

Ініціаторами акції виступило Об'єднання українців Франції.

 

"28 листопада українці всього світу відзначатимуть День пам'яті жертв Голодомору – спланованого геноциду українського народу режимом Сталіна у 1932-1933 роках. Мільйони українців було знищено. Майже кожна родина має свою трагічну історію тих часів. Ми запрошуємо доєднатися кожного до онлайн-флешмобу "Розкажи свою історію. Голодомор"", - заявили українці у Франції.

Приєднатися до флешмобу можна за декількома форматами: записати відео-історію своєї родини, пов'язану із трагічними подіями Голодомору; написати про це у текстовій формі; опублікувати фотографії, які стосуються родинної історії; представити історію про Голодомор через інші творчі засоби.

Слід використати хештеги #Holodomor, #я_свідок_голодомору, #ГеноцидМогоРоду та опублікувати історію на сторінці в соціальних мережах.

"Запаліть Свічу Пам'яті!", - також закликали українці у Франції.


Як повідомлялося, День пам'яті жертв голодоморів вшановується в Україні у четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку "Свічка пам'яті" в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 87-ї річниці Голодомору вшанування пам'яті жертв, панахиди, академічні конференції та освітні лекції відбуватимуться на всіх континентах майже у кожній українській громаді по всьому світу. Через спалах коронавірусу багато з них будуть проходити в обмеженому форматі або віртуально і будуть доступні онлайн.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.