Українці у Франції ініціювали флешмоб у пам'ять жертв Голодомору

Українці у Франції запрошують приєднатися до онлайн-флешмобу «Розкажи свою історію. Голодомор».

Ініціаторами акції виступило Об'єднання українців Франції.

 

"28 листопада українці всього світу відзначатимуть День пам'яті жертв Голодомору – спланованого геноциду українського народу режимом Сталіна у 1932-1933 роках. Мільйони українців було знищено. Майже кожна родина має свою трагічну історію тих часів. Ми запрошуємо доєднатися кожного до онлайн-флешмобу "Розкажи свою історію. Голодомор"", - заявили українці у Франції.

Приєднатися до флешмобу можна за декількома форматами: записати відео-історію своєї родини, пов'язану із трагічними подіями Голодомору; написати про це у текстовій формі; опублікувати фотографії, які стосуються родинної історії; представити історію про Голодомор через інші творчі засоби.

Слід використати хештеги #Holodomor, #я_свідок_голодомору, #ГеноцидМогоРоду та опублікувати історію на сторінці в соціальних мережах.

"Запаліть Свічу Пам'яті!", - також закликали українці у Франції.


Як повідомлялося, День пам'яті жертв голодоморів вшановується в Україні у четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку "Свічка пам'яті" в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 87-ї річниці Голодомору вшанування пам'яті жертв, панахиди, академічні конференції та освітні лекції відбуватимуться на всіх континентах майже у кожній українській громаді по всьому світу. Через спалах коронавірусу багато з них будуть проходити в обмеженому форматі або віртуально і будуть доступні онлайн.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.