Спецпроект

НКВД та Голодомор: опубліковані документи репресій за перепис населення

У 1937 році НКВД розстріляв чиновників, які за результатами перепису населення показали значні демографічні втрати України після Голодомору 1932—1933 рр. Документи про цю подію віднині доступні онлайн.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
Світлина з архівно-кримінальної справи на Квіткіна Олімпія Арістарховича
Джерело: Архів СБУ

Цьогоріч Україна вшановує 87 річницю пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років.  Центр досліджень визвольного руху спільно архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті публікує онлайн колекцію документів про репресії щодо радянських чиновників, які проводили перепис населення у 1937 році.

Результати перепису показали значні демографічні втрати після Голодомору. Щоб якось пояснити виявлену недостачу мільйонів людей, НКВД назвав працівників державних статистичних інституцій "шкідниками", звинуватив їх у спотворенні результатів перепису та причетності до правотроцькістських організацій і, зрештою, розстріляв.

Зокрема, були репресовані:

●      Кустолян Євген Олексійович — працівник секретаріату ЦК ВКП(б), заступник голови Управління Народно-господарського обліку УРСР;

●      Вейцбліт Ілля Ісаакович — голова відділу обліку населення Управління Народно-господарського обліку УРСР;

●      Квіткін Олімпій Арістархович — голова відділу перепису населення Центрального управління Народно-господарського обліку УРСР;

●      Асаткін Олександр Миколайович — голова Управління Народно-господарського обліку УРСР, пізніше член президії Академії Наук. Директор інституту економіки.

Колекція "НКВД і перепис населення 1937 року" налічує 35 документів, котрі є доступними для завантаження та перегляду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3q45mLZ.

До збірки увійшли:

●      спеціальні повідомлення і зведення УГБ НКВД про особливості проведення перепису в регіонах; 

●      анкети зі справ арештованих виконавців перепису населення;

●      протоколи допиту виконавців перепису і протоколи "очних ставок";

●      вироки про засудження до розстрілу і акти про виконання вироків.

"Справи проти виконавців перепису були абсолютно фіктивними — так хотіли приховати правду про демографічні наслідки Голодомору, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — "У пізніших, реабілітаційних, матеріалах справи, є свідчення про фізичні та моральні тортури, застосовувані до підслідних, які свідчили про різницю в кілька мільйонів між очікуваним та реальним переписом населення".


Нагадаємо
, що на сайті Електронного архіву у вільному доступі знаходяться опубліковані раніше збірки документів про Голодомор:

●      "Щоденники свідків Голодомору 1932 - 1933 років";

●      "Іноземні дипломати про Голодомор 1932 - 1933 років у документах ОГПУ";

●      "Спротив Геноциду: селянські повстання 1930-1932 рр";

●      "Репресії в час Голодомору".


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Архів національної пам`яті
 (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті) —  установа, що має сконцентрувати в собі весь масив даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди. Архів має приміщення в 11 тис. кв. метрів у Києві на вулиці Пухівській, 7, яке  за сталого бюджетного фінансування буде реконструйоване за два роки і зможе зберігати історичні документи.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".