Спецпроект

У Запоріжжі невідомі пошкодили меморіальну дошку дітям, що загинули в роки Голодомору

У Запоріжжі невідомі облили чорною фарбою меморіальну дошку, встановлену на будівлі, де в 1930-і роки був будинок немовляти. За даними істориків, у роки Голодомору в цій установі померли майже 800 дітей. Окрім меморіальної дошки, також розбили пам’ятний знак, встановлений на будівлі місцевою єпархією УПЦ (МП).

Радіо Свобода у відділі комунікацій головного управління Національної поліції у Запорізькій області повідомили, що інформація за фактом події внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

 

Працівники поліції оглядають місце події і навколишньої території, а також проводять інші необхідні слідчі дії й готуються відкрити провадження.

Також у Департаменті культури, туризму, національностей і релігій Запорізької облдержадміністрації повідомили, що вони готують заяву про злочин, а також спеціальне звернення до поліції щодо цього інциденту.

Меморіальну дошку на будівлі колишнього будинку немовляти у Запоріжжі відкрили у листопаді 2014 року. Місцеві активісти, історики і краєзнавці домагалися від місцевої влади встановлення пам'ятної дошки на будівлі жертв Голодомору-геноциду з 2009 року, втім зробити це вдалося лише після Революції гідності.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.