У Франківську хочуть декомунізувати дві вулиці

В Івано-Франківську бригада декомунізаторів ініціює перейменування вулиць Островського та Богунська на Гриневичів і Шепаровичів відповідно.

Лист з цим проханням до голови громади Руслана Марцінківа написав директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук, повідомляє Суспільне.

 
Фото: суспільне Карпати

"Богунська не від прізвища полковника часів Хмельницького Івана Богуна (вулиця з такою назвою є у нас), а на честь Богунського полку Червоної Армії під командуванням Щорса, який протягом 1918 - 1920 років воював проти армії УНР", - йдеться у листі.

Вулицю Миколи Островського теж хочуть переназвати, адже Островський – радянський військовий та партійний діяч українського походження, письменник, учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом.

"Як письменник, відомий своїми романами "Як гартувалася криця" та "Народжені бурею", які критикують за антиукраїнське зображення борців за незалежність України під час радянсько-української війни 1917—1921 років", - зазначає Коретчук.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.