У Франківську хочуть декомунізувати дві вулиці

В Івано-Франківську бригада декомунізаторів ініціює перейменування вулиць Островського та Богунська на Гриневичів і Шепаровичів відповідно.

Лист з цим проханням до голови громади Руслана Марцінківа написав директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук, повідомляє Суспільне.

 
Фото: суспільне Карпати

"Богунська не від прізвища полковника часів Хмельницького Івана Богуна (вулиця з такою назвою є у нас), а на честь Богунського полку Червоної Армії під командуванням Щорса, який протягом 1918 - 1920 років воював проти армії УНР", - йдеться у листі.

Вулицю Миколи Островського теж хочуть переназвати, адже Островський – радянський військовий та партійний діяч українського походження, письменник, учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом.

"Як письменник, відомий своїми романами "Як гартувалася криця" та "Народжені бурею", які критикують за антиукраїнське зображення борців за незалежність України під час радянсько-української війни 1917—1921 років", - зазначає Коретчук.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз