АНОНС: Дискусія "Минуле, що не проминає: культура і політика пам’яті на пострадянському просторі"

Міжнародна асоціація гуманітаріїв запрошує на чергову онлайн-дискусію, присвячену переосмисленню травматичної спадщини комуністичного періоду під загальною назвою «Минуле, що не проминає», яка відбудеться 1 грудня 2020 р. цього разу у партнерстві з Київським центром Українського католицького університету.

На першому семінарі з цієї серії, організованому МАГ спільно з Європейським гуманітарним університетом, розглядалися прояви радянських патернів організованого насилля у пострадянських суспільствах (запис можна переглянути тут).

 

У центрі обговорень наступного наукового форуму будуть питання пострадянських трансформацій образів "вождів" тоталітарної системи та їхнього відображення в меморіальних практиках і культурі історичної пам'яті різних країн.


Місце і час: Київ, 1 грудня 2020 р.


14:00-16:00 – Вебінар:

"Ґуд бай, Ленін?": тоталітарні "герої" в посттоталітарних суспільствах

Модератор: Гелінада Грінченко (Харків)

Вступне слово: Тетяна Щитцова (Мінськ/Вільнюс) – президент МАГ

Спікери:

Борис Колоніцький, Марія Мацкевич (Санкт-Петербург). Ленін як "місце пам'яті" в пострадянській Росії. Пам'ять про політика і пам'ять про меморіальний проект;

Ярослав Грицак (Львів). Культура пам'яті в сучасній Україні: приклади Леніна і Сталіна;

Бондо Купатадзе (Тбілісі). Образ Сталіна в сучасній Грузії;

Коментатори: Олексій Браточкін (Мінськ), Ірина Прохорова (Москва),

Юрій Шаповал (Київ).


16:30-18:30 – Панельна дискусія:

Пам'ять у бронзі та граніті: меморіалізація / декомунізація

Модератор: Олег Турій (Львів)

Референти:

Олексій Ластовський (Мінськ). Забутий Ленін: невидимі шляхи декомунізації в Білорусі;

Антон Вачарадзе (Тбілісі). "Повернення" Сталіна в сучасну Грузію;

Олексій Каменських (Перм). Пермський фрагмент "сталінської банеріани": 2014-2015;

Оксана Міхеєва (Львів/Франкфурт-на-Одері). Пам'ятник як демонстрація влади в зоні збройного конфлікту на Донеччині;

Оксана Довгополова (Одеса). Мистецькі практики розмови про героїв минулого.

Дискутанти: Олександра Гайдай, Антон Дробович, Андрій Когут, Олена Стяжкіна (усі – Київ).


Робочі мови: білоруська, російська, українська.


Для участі в дискусії необхідно попередньо зареєструватися за наступним посиланням.

Після реєстрації ви отримаєте повідомлення на електронну пошту з підтвердженням, що містить інформацію про вхід в zoom-конференцію.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.