На Херсонщині школярів змусили святкувати захоплення Криму більшовиками

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі.

У Херсонській області школи Присиваської сільської об'єднаної територіальної громади масштабно відзначали події, пов'язані зі встановленням радянської влади на території України. Про це повідомляє УІНП.

 
Михайло Фрунзе, командувач військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі. Школярам демонстрували пропагандистський художній фільм "Маршал революції" про радянського воєнного діяча Михайла Фрунзе, влаштували для дітей одноденний тематичний піший похід "Стежками бойової слави", провели конференцію для учнів старших класів та урок історії України для 7-8 класів, присвячені "100-й річниці форсування Сиваша в ході Громадянської війни 1917-1921 років".

Інститут національної пам'яті звернувся до Міністерства освіти України з проханням вжити відповідних заходів, щоб унеможливити повторення таких ситуацій у навчальному процесі.

"Зазначені заходи порушили чинне законодавство та фактично містили пропаганду комуністичного тоталітарного режиму й підміну понять про Українську революцію 1917–1921 років, що може призвести до формування в учнів спотворених уявлень про українське державотворення", – йдеться у повідомленні ІНПУ.

В Інституті наголосили, що порушені не лише "декомунізаційні" закони, але й Закон "Про освіту".


Довідково. Перехід через озеро Сиваш відбувався під час Перекопсько-Чонгарської наступальної операції (7-17 листопада 1920 рік) військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії під командуванням Михайла Фрунзе проти "Русской армии" генерала Петра Врангеля. Призвів до захоплення та окупації Криму більшовиками.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.