Вахтанг Кіпіані та справа Василя Стуса серед претендентів на Шевченківську премію-2021

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка завершив прийом документів і творів на здобуття Національної премії 2021 року.

Про це йдеться на сайті Комітету.

 

Всього до розгляду представлено 51 твір у шести номінаціях.

Так, у номінації публіцистика, журналістика представлені:


1. Асєєв Станіслав – книга есеїв "В ізоляції".


2. Бебик Валерій (автор і ведучий), Лященко Юрій (генеральний менеджер проєкту), Устюжаніна Анастасія (режисер Телеканалу "Київ"). Публіцистичний мультимедіапроєкт "Український Херсонес: антична історія Севастополя / Ukrainian Chersonese: an antic history of Sevastopol".


3. Білозерська-Воронова (Білозерська) Олена – Книга "Щоденник нелегального солдата".


4. Гальченко Сергій – книга "Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка".


5. Житня Людмила – книга "Чорнобиль - очима жінок".


6. Кіпіані Вахтанг – книга "Справа Василя Стуса".


7. Палинський Віктор – книга есеїв про поетів, прозаїків, митців "Час творити"


8. Пепа Вадим – книга "Слово про антського короля Божа".


9. Романчук Олег – книга публіцистики воєнного часу "Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи."


10. Шевченко Володимир – трилогія про Устима Кармалюка: "Ой, Кармелюче, по світу ходиш", "Ой родився Кармалюка в селі на Поділлі...", "Вийся, вийся, хміль листатий".


Як відомо, премія вручається до дня народження Тараса Шевченка — 9 березня.

Нагадуємо, що Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Віктора Медведчука проти головного редактора "Історичної правди" Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

В Офісі президента України заявили, що "взяли до відома" рішення Дарницького суду щодо книжки Вахтанга Кіпіані. І наголосили, що "цензура в Україні прямо та недвозначно заборонена Конституцією. У будь-яких проявах".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.