Генеральний директор музею Федір Андрощук презентував книгу про «останнього вікінга»

Книжка про легендарного норвезького конунга (або короля) дає уявлення про життя на території Скандинавії, Русі та Візантії у першій половині ХІ століття

Коли Гаральду було 15 років, його брат, конунг Олав Святий, програв битву за трон. Гаральду довелося тікати з батьківщини, юнак обрав Київську Русь — могутню державу з великими кар'єрними можливостями. Майбутній монарх став на службу до князя Ярослава й посватався до його доньки Єлисавети. Проте отримав відмову, адже не мав ані влади, ані земель, ані багатств.

Тоді Гаральд зі своїм загоном подався на службу до візантійського імператора. Військові перемоги та скарби, які здобув герой, оспівували ще за його життя. Під час наступного візиту до Києва сватання Гаральда до Єлисавети було успішним. Він повернувся до Норвегії, став конунгом і заснував місто Осло, яке й нині є столицею країни. А за десять років монарх загинув у битві за англійський трон.

 

Скандинавські скальди склали про Гаральда чимало пісень, він був героєм саг. Та дослідникам досі важко визначити, що з цього правда, а що — вигадка. Розібратися в темі намагався Федір Андрощук – археолог, доктор історичних наук, авторитетний скандинавіст. 20 років пропрацював у дослідницьких організаціях Швеції.

Робота із книгою, по суті, почалася ще 2012 року, коли він працював дослідником у Шведському інституті у Стамбулі. Там пан Федір збирав інформацію про контакти Скандинавії та Русі з Візантією. Ці матеріали створили контекст для написання книги.

"Для мене було важливим уявити світ, у якому жив Гаральд, базуючись на сучасних даних про середньовічні Константинополь, Скандинавію та Русь. Що з біографії цієї людини можна вважати реальним, а що — вигаданим", — розповідає Федір Андрощук.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.