У Польщі згадали 39-ту річницю введення воєнного стану

У Польщі згадали чергову річницю введення комуністичною владою воєнного стану 13 грудня 1981 року.

З цієї нагоди у варшавському музеї проклятих солдатів і політичних в'язнів ПНР у неділю відкрито меморіальну таблицю героям боротьби за незалежну Польщу в 1980-1989 роках, передає кореспондент Укрінформу.

 
фото: MKDNiS

"Дякую за пам'ять про відвагу і посвяту усіх поколінь земляків, які боролися за вільну батьківщину і за неї потерпали. Разом з вами віддаю шану героям і жертвам воєнного стану",- йдеться у листі президента РП Анджея Дуди до учасників відкриття меморіальної таблиці.

В Інституті нацпам'яті Польщі поінформували, що в часи демократичної Польщі 170 особам висунуто звинувачення за злочини воєнного стану, 41 особу засуджено.


Довідково. Воєнний стан було введено у Польщі тогочасною комуністичною владою на чолі з генералом Войцехом Ярузельським 13 грудня 1981 року для посилення боротьби з незалежним профспілковим об'єднанням "Солідарність". Він діяв до липня 1983 року.

Згодом Ярузельський та його прибічники наголошували, що цей крок був необхідністю, аби уникнути інтервенції до Польщі радянських військ. Водночас польські історики рішуче відкидають цей аргумент як причину для запровадження воєнного стану.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.